Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колесо

Колесо, -са, с. 1) Кругъ. Колесом сонечко вгору йде. Грин. III. 533. 2) Колесо въ экипажѣ, машинѣ, мебели. А вони окаянні коней зупиняють, у колесах спиці рубають. К. ЧР. Дивися, які баюри колісьми повироблювано. Харьк. Скрині такі на колесах, що було перехилишся та й дна рукою не достанеш. МВ. ко́лесо млинове, колесо млинське (Галиц.). Мик. 480. Колесо водяной мельницы. к. водяне. Наружное колесо водяной мельницы. Мик. 480. То-же значитъ и надвірне колесо. Черниг. у. к. палечне (пале́шне). Внутреннее колесо водяной мельницы, приводящее въ движеніе шестерню. Мик. 480. Черниг. у. к. замахове. Часть ткацкаго станка. МУЕ. III. 24. 3) Люди, ставшіе въ кружокъ (на сходкѣ, въ собранія казацкой ради и пр. Увесь поїзд із музиками іде за молодим і стає коло діжи кругом — колесом. МУЕ. 113. Посеред колеса, — а колесо одзначили таке, що з одного краю до другого ледві можно було що почути... — стояв стіл під турецьким килимом. На столі лежала булава Брюховецького з бунчуком і корогвою. К. ЧР. 334. віщове колесо, судне колесо. Собраніе запорожскихъ казаковъ для суда надъ товарищами. Курінне отамання і всяка старшина кінчали первий обід віщового колеса. К. ЧР. 270. Посеред суднього колеса стояв Кирило Тур. К. ЧР. 269. раднє колесо. То-же собраніе для рѣшенія дѣлъ. Кругом раднього колеса крик і гомін. K. ЧР. 335. 4) Рядъ вѣтвей, идущихъ вокругъ ствола дерева приблизительно на одинаковой высотѣ. Шух. І. 224. 5) Игра. Также: колесо дурне. Игра состоитъ въ томъ, что взявшіяся за руки дѣти составляютъ вращающійся кругъ, постоянно выворачивающійся то внутрь, то наружу. Ив. 48. Маркев. 73. Ум. коле́сонько, колісце́, колісна, колісчатко. А з мене, березоньки, колесонька будуть. Чуб. 5. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЕСО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЕСО"
Засма́гнути, -ну, -неш, гл. Загорѣть. Засмаг так. Г. Барв. 209.
Змилитися, -люся, -лишся, гл. Съ отрицаніемъ: сдѣлаться немилымъ. Як побачила тебе, світ мені не змилився, усім я нудила, усюди я скучала. Кв. І. 37.
Знаджувати, -джую, -єш, сов. в. знадити, -джу, -диш, гл. Привлекать, привлечь, приманивать, приманить.
Клезнути, -ну́, -не́ш, гл. Ударить по лицу. Инший паном уродивсь, паном охрестивсь, паном і зріс, а далебі і мужика клезнуть не вміє. О. 1861. III. Гул.-Арт. 99.
Корма, -ми, ж. Въ лодкѣ: задняя часть, корма. Мнж. 179. Вас. 151.
Ми́зкати, -каю, -єш, гл. Объ одеждѣ: занашивать, затаскивать, употреблять безъ береженія, истрепывать. Мизкай, мизкай одежу! — все мене мати було лають. — Тобі що ні дай, то ти зараз замизкаєш. Хоч і платок новий даси, — зараз і змизкаєш. Черниг. у.
Послюсарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть слесаремъ.
Прибагом нар. По прихоти, случайно. Желех.
Холодний, -а, -е. 1) Холодный. Така вода хороша, що аж весело: холодна та чиста, як сльоза! Рудч. Ск. II. 45. Холодний лився з його піт. Котл. Ен. 2) холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. Стор. МПр. 155. 3) холо́дні зо́рі. Утренники. Було об перших п'ятінках, так уже зорі холодні були. Кв. 4) холодним серцем. Хладнокровно. 5) і за холодну во́ду не візьметься. Ничего не хочетъ дѣлать, бездѣльничаетъ. Вона у тебе увесь день божий сидить та гави ловить, і за холодну воду не візьметься. Кв. Ум. холодненький, холоднесенький.
Шкапа 1, -пи, ж. Кляча, плохая лошадь. Чуб. III. 426. Вівса шкапа ззіла, так і віз побила. посл. ум. шкапка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЕСО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.