Байбак, -ка, м. = бабак.
Ведмедячий, ведмежий, -а, -е. Медвѣжій. Ведмедячий барліг. ведмеже ухо. Раст. а) Verbascuin Thapsus. б) Salvia Aethiopis L.
Вигнічувати, -чую, -єш, сов. в. вигнітити, -чу, -тиш, гл. Выжимать, выжать.
Голодний, -а, -е. 1) Голодный. Не голодна корова, що під ногами солома. Як собака голодний.
2) голодне літо. Безхлѣбное лѣто. голодний рік. Голодный годъ.
3) голодна кутя. Канунъ Богоявленія Господня.
Дереві́нь, -ні, ж. Деревянный части въ плугѣ. Cм. Деревня 4.
Загусти́, -гуду́, -де́ш, гл. 1) Загудѣть. Під землею щось загуло страшно. Загула Хортиця з Лугом: «чую, чую!» А загув — аж сумно слухати — неначе бугай у болоті. Мов дзвони, загули кайдани на неофітах. 2) Упасть съ большой высоты (подразумѣвается: съ гуломъ). Так з конем і загув у провалля. Вообще куда нибудь съ силой, съ гуломъ двинуться, броситься, напр. въ сказкѣ: Одну овечку хіп за ніжку та у лантух, — так уся отара і загула туди. Була ложка, помело, та й те з дому загуло. Отсюда: було́, та загуло́, равносильно русскому: было, да сплыло. 3) О голубяхъ: заворковать. Ходить голуб коло хати сивий волохатий, як загуде жалібненько, — на серцю тяженько.
Зайча́тина, -ни, ж. Мясо зайца.
Зги́бати, -баю, -єш, гл. Найти, встрѣтить. Сидітимеш, Ірина, поки тебе чорт згиба.
Притарабанити, -ню, -ниш, гл. Притащить. Притарабанили скриню.
Шпол, -лу, м. Совокъ, которымъ виливаютъ воду изъ лодки. Cм. шпола.
