Брей. меж. Припѣвъ въ пѣсняхъ, безъ особаго значенія, заимствованный изъ сербскаго языка и встрѣчающійся вмѣстѣ съ такимъ же восклицаніемъ море. Ходить турчин по риночку. Гей, море бре! Ходить сербин по базарі. Брей море, брей! Та торгує дівчиноньку. Брей море, брей!
Вицідити, -джу, -диш, гл.
1) Выцѣживать, выцѣдить, нацѣдить. О слезахъ: заставить пролить. Потопи сих нових фараонів у тих сльозах..., що вони вицідили з очей вдовичих та сирітських.
2) Выпивать, выпить. Вицідили вони самотужки глек слив'янки.
Едек, -ку, м. Длинная бичова, которой, при безвѣтріи, тянутъ лодку вдоль берега. (Добруджа). Наловили риби руснаки, тягнуть її в човнах на едеку, йдучи берегом.
Єхи́дно нар. Ехидно. Єхидно усміхаючись.
Згороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Загородить. Не одна баба город згородила. 2) Соорудить, воздвигнуть. Бо хотять же нас поглотити, піч огненну згородити.
Підтирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підте́рти, -дітру́, -треш, гл. Подтирать, подтереть.
Побір, -бо́ру, м. Поборъ; взятки. Невелика ще біда сі побори. Ум. побірок. От же побірки прокляті. Костом.
Пряжа, -жі, ж. Пряжа. Нитки пряденыя, но не сученыя. Да веліла мені мати тонку пряжу прясти: «Да пряди, пряди, доню, тонку пряжу з льону».
Розчавичити, -чу, -чиш, гл. = розчавити. А довгомудові так і смерть прийшла: довбня його розчавичила.
Скринник, -ка, м. Сундучникъ, дѣлающій сундуки.
