Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козачий

Козачий, -а, -е. Казачій. Сонце гріє, вітер віє на степу козачім. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧИЙ"
Вигідний, -а, -е. Удобный. Желех.
Дебелькува́тий, -а, -е. Довольно дебелый, толстый, плотный.
Доти́ка, -ки, ж. Укоръ.
Майда́нний, -а, -е. Относящійся къ майдану. Майданний дьоготь. Сумск. у. Поніміла майданна громада. Г. Барв. 467.
Мі́сяшник, -ка, м. Лунатикъ. Св. Мт. XVII. 15.
Незнайко, -ка, м. Незнайка. Мнж. 40.
Панія, -нії, ж. = пані. На весілля панів, паній понаїздило. МВ. (О. 1862. III. 50). Ум. панійка. Рудч. Ск. І. 83.
Понадбивати, -ва́ю, -єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).
Приярок, -рку, м. Небольшой оврагъ, отрогъ оврага. Лохв. у.
Тванюка, -ки, ж. Ув. отъ твань. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.