Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козачий

Козачий, -а, -е. Казачій. Сонце гріє, вітер віє на степу козачім. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧИЙ"
Ваторопка, -ки, ж. Затрудненіе. Ваторопка через те була мірщикові, що того земля туди йде, а того туди. Черниг. у.
Вороненький, -а, -е., Ум. отъ вороний.
Двадця́тник, -ка, м. Двадцать пасмъ.
Начинити II, -ню́, -ниш, гл. 1) Надѣлать, сдѣлать. Наварив пива, начинив дива. Ном. № 7572. 2) О лисицѣ: родить дѣтенышей. Лисичка начинить дітей. Шух. І. 212.
Півколіщатко, -ка, с. 1) Полукругъ. 2) Узоръ въ видѣ полуколеса.
Підсушити Cм. підсушувати.
Повихоплюватися, -лююся, -єшся, гл. Вырваться; выбѣжать, выскочить. Дівчата повихоплювались без свиток у самих баєвих червоних юпках. Кв.
Портки, -ків, м. мн. Штаны изъ полотна. Козел. у. Гол. Од. 43. Вх. Зн. 83.
Ременик, -ка Ремешекъ. Вх. Лем. 460.
Селянський, -а, -е. Сельскій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.