Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кокошка

Кокошка, -ки, ж. 1) Курица. 2)зелена, зеленоно́га. пт. Gallinula chloropus. Желех. Ой на горі, на горі кукала кокошка. Гол. II. 204. Гей во моєм городчику зелена кокошка. Гол. II. 422.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКОШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКОШКА"
Водовозка, -ки, ж. Лошадь, возящая воду, плохая лошаденка. Попроси у батька коняки!... Добула вона йому водовозку. Мнж. 13.
Глід, глоду, м. Раст.: боярышникъ, Crataegus Oxyacantha L. Анн. 112. Crataegus monogyna Jacq. ЗЮЗО. I. 120.
Де́рбати, -баю, -єш, гл. Снимать дернъ.
Зараху́вати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Просчитать. 2) Зачесть.
Зголоси́тися Cм. зголошуватися.
Навпере́д нар. 1) Впредь. 2) Впередъ, ранѣе. Я навперед снігу дрова з лісу привіз. Камен. у.
Осаднити, -ню́, -ниш, гл.коня. Натереть лошади сѣдломъ или хомутомъ рану. Желех. Осаднений кінь. Вх. Зн. 44.
Розвилки, -лок, ж. Расходящіяся дороги.
Турченя, -няти, м. Турокъ-ребенокъ. Ум. турченятко. Люляй, люляй, турченятко! АД. І. 287.
Флячки, -чок ж, мн. Кушанье: порѣзанныя на куски свиныя или телячьи кишки, сваренныя въ пшенной кашѣ. МУЕ. І. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОКОШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.