Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козачище

Козачище, -ща, м. Ув. отъ коза́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧИЩЕ"
Витріщати, -щаю, -єш, сов. в. витріщити, -щу, -щиш, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Рудч. Ск. II. 175. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596. 2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
Гарбарувати, -ру́ю, -єш, гл. Кричать, шумѣть. У корчмі там гарбарують. Н. Вол. у.
Зажва́кати, -каю, -єш, гл. Зачавкать.  
Закури́ти, -ся. Cм. закурювати, -ся.
Зрухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = зрушитися. З місця й не зрухнеться. Грин. II. 310.
Одновірний, -а, -е. Единовѣрный. К. Краш. 21.
Посовати, -ваю, -єш, гл. Подвигать, посовать.
Пришити, -ся. Cм. пришивати, -ся.
Простовисний, -а, -е. Вертикальный. Желех.
Росплати́тися. Cм. Роспла́чуватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАЧИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.