Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козакувати

Козакувати, -ку́ю, -єш, гл. Жить, быть козакомъ. Не козакувать Миколі, бо не буде у його коня ніколи. Ном. № 6291.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАКУВАТИ"
Вдовіти, -ві́ю, -єш, гл. = удовіти.
Голу́бчичок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Єлини́ця, -ці, ж. Названіе воды въ заговорѣ. Помагай Біг, водице-єлинице. ЕЗ. V. 99.
Любу́ня, -ні, ж. ласк. отъ любка. Хаюню, любуню, чи любиш ти мене? Pauli.
Орендаренко, -ка, м. Сынъ арендатора.
Пошевцювати, -цюю, -єш, гл. Позаниматься портняжествомъ.
Псити, псю, псиш, гл. Хирѣть, болѣть. Уже ця корова так жила, так псила — поки й здохла. Зміев. у.
Тихісічкий, -а, -е. = тихісінький. Вх. Лем. 473.
Фатьол, -ла, м. Бѣлый платокъ, которымъ покрываютъ голову новобрачной. Де ся сі коса діла: ци в поле поленула, ци пуд білий фатьол сіла? Гол. IV. 411.
Цвітонний, а е = вербний. Цвітонна неділя. Kolb. І. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.