Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колдра

Колдра, -ри, ж. = ковдра. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. IV. 290.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛДРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛДРА"
Годунець, -нця, м. = годун. Ном. ст. 301, № 389.
Дрижифі́ст, -фоста́, м. пт. горихвостка, Phoenicurus. Вх. Зн. 16.
Змивання, -ня, с. 1) Смываніе. 2) Вымываніе. Ум. змиваннячко. Суботнеє змиваннячко, недільнеє прибіраннячко, що в суботу ізмиюся, а в неділю приберуся. Мил. 131.
Капровокий, -а, -е. = каправий. Вх. Зн. 24.
Почухатися, -хаюся, -єшся, гл. Почесаться (на зудящемъ мѣстѣ).
Праведниця, -ці, ж. Праведница.
Придбання, -ня, с. Пріобрѣтеніе. Г. Барв. 528.
Удаток, -тку Подарокъ, даяніе. Був у лікаря: казав, щоб без нічого не приходив; їм усе треба вбитків.
Холодник, -ка, м. 1) Холодильникъ. Черк. у. 2) Погребъ. холодник походи́мий. То-же, что по́гріб похідний. Кіев. г. 3) = рибник 2. (Стрижевск.)
Чути, -чую, -єш, гл. 1) Слышать. Чуєш, що дзвонять, та не знаєш, в якій церкві. Ном. Я не чула, що ви казали. Харьк. Чуй! чуй! Слушай! слушай! Вх. Лем. 483. 2) Чуять. Де мед чує, там ночує. Макс. (1849), 99. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. Грин. III. 227. 3) Чувствовать. На землі горе, бо на їй, широкій містечка нема тому, хто все знає, тому, хто все чує. Шевч. 9. 4) Какъ нарѣчіе: слышно. Клект орлячий з під хмари чути. Ном. № 999.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛДРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.