Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колдра

Колдра, -ри, ж. = ковдра. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. IV. 290.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛДРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛДРА"
Бутля, -лі, ж. = бутель. Желех.
Зарачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ.
Йолоп, йо́луп, -па, м. Олухъ, дуракъ, глупецъ. Котл. Ен. IV. 18. Желех. Чом ти, йолопе, не кланяєшся пану Возному? Котл. Н. П. 386.
Перестрижка, -ки, м. Ум. отъ перестрига.
Прадідний, -а, -е. = прадідівський. Желех.
Прикраса, -си, ж. Мелкія украшеніи комнаты, платья. Рк. Левиц.
Пугарь, -ря, м. Стаканъ. Шух. І. 101. Ум. пугарчик.
Розсукати Cм. розсукувати.
Сівати, -ва́ю, -єш, гл. Засѣвать. Будем лани сівати. Чуб. V. 981.
Сморщок, -щка́, м. = сморчок? Щоб тобі довіку було там сморщком сидіти. Г. Барв. 120.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛДРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.