Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кокошитися

Кокошитися, -шуся, -шишся, гл. Важничать, пѣтушиться. Вх. Зн. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКОШИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКОШИТИСЯ"
Божка, -ки, ж. = божіння. Шух. І. 41.
Гончаре́нко, -ка, м. Сынъ горшечника. Аф. 364.
Дорі́зування, -ня, с. Дорѣзываніе.
Обвітряний, -а, -е. Обвѣянный вѣтромъ. Осмалений сонцем та обвітряний здававсь він ще похмурнійший, ніж був. МВ. ІІ. 148.
Одягати, -га́ю, -єш, сов. в. одягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть. Одягла його в червоний в жупан дорогий. Шевч.
Пооздоблювати, -люю, -єш, гл. Украсить (во множествѣ).
Пороскачувати, -чую, -єш, гл. Раскатать (во множествѣ).
Псярка, -ки, ж. = псяґа. Вх. Зн. 458.
Ропуха, -хи, ж. = ропавка. Вх. Пч. II. 16.
Чільний, -а, -е. Отборный, крупный, значительный, выдающійся. Чільне зерно. От стане він чільний господарь, багатий, маючий як пан. Млак. 102.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОКОШИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.