Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кокоруддя

Кокоруддя, -дя, с. соб. Шишки (сосны и пр.). Вх. Уг. 245.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКОРУДДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКОРУДДЯ"
Блявкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ. Cм. блякати.
Бойчак, -ка, м. ? Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. Грин. ІІІ. 54.
Дру́жбонько, -ка, м. Ум. отъ дружба.
Затруї́ти Cм. затруювати.
Ли́вень, -вня, м. Ливень, проливной дождь. Рече — і дощ, і ливень з неба ллється. К. Іов. 82.
Огорода, -ди, ж. Ограда.
Одежа, -жі, ж. Одежда, одежа. Одежу всю цвітну порвала. Котл. Ен. VI. 81. Як би хліб та одежа, — їв би козак лежа. Ном. № 1724. Ум. оде́женька. Чуб. V. 719.
Смертушки, -шок, ж. мн. Смерть. Котові жартушки, а митці смертушки. Ном. № 2351.
Теркила, -ли, ж. 1) Вещи (преимущественно домашнія)? Шух. І. 174, 181. 2) Вьюкъ, тюкъ. Вх. Зн. 69. Ум. теркилка.
Церковний, -а, -е. Церковный. Вдарено в церковного дзвона. Мир. Пов. II. 77. го́лий, як церко́вна миш. Крайній бѣднякъ. Ном. № 1519.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОКОРУДДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.