Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кокоруддя

Кокоруддя, -дя, с. соб. Шишки (сосны и пр.). Вх. Уг. 245.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКОРУДДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКОРУДДЯ"
Грудкови́й, -а́, -е́. Относящійся къ куску, комку; въ кусочкахъ. Одважте мені на квіток сахарю грудкового. Васильк. у.
Жи́тельний, -а, -е. = житяний. Да зрабила пужку жительну. Грин. ІІІ. 49.
Магомета́нський, -а, -е. Магометанскій. Желех.
Наще, наще́серце, нар. = натще.
Незносний, -а, -е. Нестерпимый. Годі мліти серцю моєму з незносної тут. КС. 1882. VIII. 281.
Оттоді нар. Вотъ тогда. Оттоді ми заходимось. Шевч.
Поросклеюватися, юємося, -єтеся, гл. Расклеиться (во множествѣ). На дощі стільці постояли та й поросклеювались. Харьк.
Татаренко, -ка, м. Татаринъ, сынъ татарина. Гей одсунься, миленька, нехай заб'ю татаренка. АД. І. 164.
Тімениця, -ці, ж. Грязный слой, образовавшійся отъ нечистоты на темени у младенцевъ. У Г. Барв. и вообще на кожѣ человѣка, то-же что и леп. Котл. Ен. IV. 43. КС. 1893. VII. 80. Тімениці повно на шиї й на руках. Г. Барв. 241. Ум. тіменичка.
Хапуга, -ги, м. Взяточникъ. Всіх покривав — і хапуг, і злодіїв. О. 1861. І. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОКОРУДДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.