Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козелець

Козелець, -льця, м. 1) Козелъ. Вибіг козелець... наставив рожок. Грин. III. 52. 2) Стативъ въ витушці. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. Галиц. Мик. 481. 4) = козелок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗЕЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗЕЛЕЦЬ"
Лічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Считаться. 2) Лѣчиться. Я буду лічитись дома. Левиц. Пов. 112.
Неодинокий, -а́, -е́ Неодинокій. Там неодинокий з нею був би я. Шевч. 37.
Повзти, -зу, -зе́ш, гл. Ползти, лѣзть, слѣзать. І раком ліз, і повз черевом, і котився з гори.
Показати, -ся. Cм. показувати, -ся.
Поостуджувати, -джую, -єш, гл. Остудить, охладить (во множествѣ).
Раврик, -ка, м. = равл. Лохв. у.
Роскошич, -ча, м. Расточитель. Покошичі-роскошичі: хто прийде в жупані, то пійде без свитки. Ном. № 13450.
Сіпонути, -ну, -неш, гл. Съ силой дернуть.
Сливовиця, -ці, ж. Водка изъ сливъ. Угор.
Стовба, -би, ж. 1) Въ плугѣ: прочная дощечка, которой соединяются въ плугѣ чепіги съ градільом: она проходитъ сквозь нижній конецъ чепіги и конецъ граділя. Чуб. VII. 398. Вас. 199. 2) Часть рала, подобная предыдущей въ плугѣ, которой прикрѣпляется кописть къ жертк'ѣ. Чуб. VII. 400. 3) Корень въ деревѣ, идущій въ землю вертикально.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗЕЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.