Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козак

Козак, -ка, м. 1) Казакъ, воинъ, рыцарь. Висипали козаченьки з високої гори: попереду козак Хмельницький на воронім коні. АД. II. 107. То велю я вам междо собою козака на гетьманство обірати, буде междо вами гетьманувати, вам козацькі порядки давати. АД. II. 120. О милий Боже України, не дай пропасти на чужині в неволі вольним козакам! Шевч. 58. 2) Какъ идеалъ рыцаря, прекраснаго въ нравственномъ и физическомъ смыслѣ, слово козак прилагается въ народной поэзіи ко всякому молодому человѣку. Ой ти, козаче, ти хрещатий барвінку! Мет. 87. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мет. 79. 3)чорноморський. Казакъ Кубанскаго казачьяго войска 4) Членъ вольнаго сословія казаковъ въ Черниговск. и Полтавск. губ. МВ. 5) Танецъ. Парубки... розганяли дівчат як полохливих лебедів і починали козака. Левиц. І. 15. 6) Названіе красиваго, но хитраго вола. КС. 1898. VII. 46. Ум. козаченько, козачок, козуря. Зібрав Тарас козаченьків поради, прохати. Шевч. Буде тобі, моя доню, лихая година, що ти того козаченька щиро полюбила. Мет. 72. Козаченьку-барвіночку! Мет. 8. Ув. козарлюга, козачище. Васюринський козарлюга все п'є та гуляє. ЗОЮР. І. 322. Козарлюга дуже ручий, жвавий. Мкр. Н. 30. Славного війська козачище. Н. п. Первий запорожець був здоровенний козарлюга. К. ЧР.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАК"
Вискотня, -ні, ж. Визжаніе, визгъ.
Зані́ска, -ки, ж. = занізка.
Куделька, -ки, ж. Ум. отъ куде́ля.
Навпір нар. Наперекоръ, въ пику. Навпір робе. НВолынск. у.
Поводити 1, -джу, -диш, гл. 1) Водить. На рученьках носить сина, очиці поводить. Шевч. 68. Рукою поводить по лобові. Кв. Поводить станом та головою. Левиц. І. 12. 2) Править, управлять лошадьми. Сам пан кіньми поводить. 3) Обращаться. Вони вийдуть було з хати, ще й дверми луснуть, оттак вони було нами поводять. Федьк.
Подоколювати, -люю, -єш, гл. Доколоть (многихъ).
Пошкарубіти, -бію, -єш, гл. Покорявѣть, покрыться сверху корой.
Примха, -хи, ж. 1) Прихоть, капризъ, выдумка. Жінко, каже, се вже, бачу, твої примхи. МВ. І. 11. 2) мн. Суевѣрная примѣта, предразсудокъ. Лубен. у. Знахарство. Грин. І. 280.
Прокипіти, -плю, -пиш, гл. Прокипѣть.
Ужов, -ви, ж. = ужва 1. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.