Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козак

Козак, -ка, м. 1) Казакъ, воинъ, рыцарь. Висипали козаченьки з високої гори: попереду козак Хмельницький на воронім коні. АД. II. 107. То велю я вам междо собою козака на гетьманство обірати, буде междо вами гетьманувати, вам козацькі порядки давати. АД. II. 120. О милий Боже України, не дай пропасти на чужині в неволі вольним козакам! Шевч. 58. 2) Какъ идеалъ рыцаря, прекраснаго въ нравственномъ и физическомъ смыслѣ, слово козак прилагается въ народной поэзіи ко всякому молодому человѣку. Ой ти, козаче, ти хрещатий барвінку! Мет. 87. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мет. 79. 3)чорноморський. Казакъ Кубанскаго казачьяго войска 4) Членъ вольнаго сословія казаковъ въ Черниговск. и Полтавск. губ. МВ. 5) Танецъ. Парубки... розганяли дівчат як полохливих лебедів і починали козака. Левиц. І. 15. 6) Названіе красиваго, но хитраго вола. КС. 1898. VII. 46. Ум. козаченько, козачок, козуря. Зібрав Тарас козаченьків поради, прохати. Шевч. Буде тобі, моя доню, лихая година, що ти того козаченька щиро полюбила. Мет. 72. Козаченьку-барвіночку! Мет. 8. Ув. козарлюга, козачище. Васюринський козарлюга все п'є та гуляє. ЗОЮР. І. 322. Козарлюга дуже ручий, жвавий. Мкр. Н. 30. Славного війська козачище. Н. п. Первий запорожець був здоровенний козарлюга. К. ЧР.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАК"
Зали́шок, -шку, м. Излишекъ. На малу міру сот зо три з залишком. Кв. ІІ. 13.
Кишкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кишнути, -шну, -неш, гл. Прогонять, прогнать птицу криком киш! Прилетіла тетерочка... Не кишкайте, не лякайте: нехай привикає. Н. п.
Напо́ванка, -ки, ж. = напування.
Обіднити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать бѣднымъ.
Побляклий, -а, -е. Поблеклый. Черниг. у.
Рапавий, -а, -е. Шероховатый, жесткій. Вх. Зн. 58.
Річковий, -а, -е. Относящійся къ рѣчкѣ, рѣчной. Слобода наша над самою лукою річковою на пяти горах стоїть крейдяних. МВ. ІІ. 74. Річкова вода.
Сиряник, -ка, м. Сырникъ, творожникъ. Вх. Уг. 267.
Споряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. споряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Приготовлять, приготовить, снаряжать, снарядить, устраивать, устроить. Нові уліг струже, споряжає. Г. Бар. 144. Спорядимо перш воза, а тоді вже й обідати. Канев. у. Спорядимо дві паровиці, накладемо всього доброго та й рушай. Г. Барв. 16. Чому Господь так не спорядить часу, щоб день суда його на світі знали. К. Іов. 52. Паніматко, спорядіть обох (у некрути). МВ. ІІ. 12. Одягла його, спорядила так, що не всякий пан так одягається. Чуб. II. 273.
Уважно нар. 1) Внимательно. 2) Внушительно. Мовчи, стара, промовили батько уважно. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.