Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козак

Козак, -ка, м. 1) Казакъ, воинъ, рыцарь. Висипали козаченьки з високої гори: попереду козак Хмельницький на воронім коні. АД. II. 107. То велю я вам междо собою козака на гетьманство обірати, буде междо вами гетьманувати, вам козацькі порядки давати. АД. II. 120. О милий Боже України, не дай пропасти на чужині в неволі вольним козакам! Шевч. 58. 2) Какъ идеалъ рыцаря, прекраснаго въ нравственномъ и физическомъ смыслѣ, слово козак прилагается въ народной поэзіи ко всякому молодому человѣку. Ой ти, козаче, ти хрещатий барвінку! Мет. 87. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мет. 79. 3)чорноморський. Казакъ Кубанскаго казачьяго войска 4) Членъ вольнаго сословія казаковъ въ Черниговск. и Полтавск. губ. МВ. 5) Танецъ. Парубки... розганяли дівчат як полохливих лебедів і починали козака. Левиц. І. 15. 6) Названіе красиваго, но хитраго вола. КС. 1898. VII. 46. Ум. козаченько, козачок, козуря. Зібрав Тарас козаченьків поради, прохати. Шевч. Буде тобі, моя доню, лихая година, що ти того козаченька щиро полюбила. Мет. 72. Козаченьку-барвіночку! Мет. 8. Ув. козарлюга, козачище. Васюринський козарлюга все п'є та гуляє. ЗОЮР. І. 322. Козарлюга дуже ручий, жвавий. Мкр. Н. 30. Славного війська козачище. Н. п. Первий запорожець був здоровенний козарлюга. К. ЧР.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАК"
Бій, бою, м. 1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. Ном. № 4208. боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти. К. ПС. 133. 2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. О. 1862. V. 108. Жінка од бою вмерла. Харьк. г. 3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій. Греб. 4) Боязнь, страхъ. має боя. Боится. Фр. Пр. 114.
Граму́зджа, -жі, ж. = Хмиз. Вх. Уг. 234.
Намену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Намекнуть, напомнить; вспомнить. Далі вже й наменути на сю річ боявся, — мов не бачить нічого, не чує. МВ. (О. 1862. III. 60). Намене на те, що не йди за його, — унучечка у гнів та у плач. МВ. (О. 1862. III. 47).
Намерка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Смеркаться. Тілько стало намеркати. Мил. 90. Було уже пізненько, стало уже намеркать. Александровск. у.
Наприкря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. напри́критися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать, надоѣсть.
Плавати, -ваю, -єш, гл. Плавать. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83.
Подарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1)кому, кого. Бідному ніхто не подарує. Ном. № 2304. А поїзд наш подарувати чи буде, чи немає чим? Алв. 26. Батько подарував йому свого коня. Рудч. Ск. І. 96. 2) Простить. Я йому цього не подарую, що він тоді мене налаяв Подаруй моїй жінці яке там незвичайне слово. МВ. І. 12. Багацько ти мене журила, та нехай тобі Господь подарує. МВ. І. 27.
Схоронення, -ня, с. Сохраненіе. Дала я свої гроші до схоронення. Харьк. г.
Томити, -млю́, -миш, гл. Томить. Чому не лежиш, нащо ноги томиш? Драг. 3. Ручок своїх не томитимеш. Мил. 148. Побий моїх лихих, що душу мою томлять. К. Псал. 318. Своє серденько томлю. Грин. III. 394.
Штучно нар. 1) Искусно. Штучно та гарно сорочки вишивають. МВ. ІІІ. 121. Колеса штучно повиточувані. Г. Барв. 137. Бач, як воно штучно (зроблено). 2) Замысловато. 3) Искусственно. Мертва мова, котру викохано штучно по старосвітських чернечих писарнях. К. ХП. 114. 4) Хитро. Так же до його штучно підійшов. Ном. № 3107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.