Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кожушина

Кожушина, -ни, ж. Тулупъ болѣе легкій. Вас. 154. Ой загину, дівчино, загину, викинь мені вікном кожушину. Чуб. 5. 57. То ви, діду Панасе, вмієте й кравцювати?.. Пошиєте ж мені кожушину, як прийде зіма. Левиц. І. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЖУШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЖУШИНА"
Довко́ла нар. Вокругъ. Обступили ковані коні довкола. О. 1862. IV. 31.
Ми́рати, -раю, -єш, гл. = мимрати. Вх. Зн. 36.
Мі́ти, -мію, -єш, гл. = мати. То самий був Сава, котрий мів розбойників на Савур-могилі. Драг. В лісі було, листя міло. Чуб. І. 310.
Непосидующий, непосидячий, -а, -е. Подвижной, непосѣда. Непосидющий як чорт. Ном. № 3133.
Отласина, -на, ж. Атласная матерія. Скинула вельможна з себе отласину, та одягнула синюю свитину. Н. п.
Отяжіти, -жію, -єш, гл. 1) Отяжелѣть. 2) Обремениться. В неї очиці отяжали слізьми. МВ. І. 48.  
Секерний, -а, -е. Стройный, ловкій.(Угор.).
Снувалка, -ки, ж. Сновальница, но иного устройства, нежели снувавка; по устройству она похожа на самотоку (Cм.). Части: веретено (стержень), два перехрестя, четыре стовпці (= качкам самотоки), листви чиноватні (двѣ). МУЕ. III. 15.  
Сугловок, -вка, м. Уголъ сундука. Сумск. у.
Цюцю меж. = цуцу. Цюцю, дурний салабай. Ном. № 6487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЖУШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.