Австрия́цький и австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Вальок, -лька, м. Комокъ мокрой глины, приготовленной для обмазки стѣнъ, также для складыванія стѣнъ глинобитныхъ построекъ, — въ послѣднемъ случаѣ глина перемѣшана съ соломой.
Застиди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = засоромити.
Клячати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Стоять на колѣняхъ. 2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою.
Лихта́рь, -ря́, м. = ліхтарь. Піддружий каганець з-за печі, в лихтарь поставивши, несе. Ум. лихтарик.
Мудник, -ка, м. Раст. Parnassia раlustris.
Окселентувати, -ту́ю, -єш, гл. Вторить. Туди ж за дяком і піддячим окселентує.
Сипкий, -а, -е. 1) Сипучій. Сипкий пісок. 2) Разсыпчастый. Картопля сипка.
Тужавіти, -вію, -єш, гл. Густѣть, крѣпнуть. Гріє сонце, а надто й вітер, то й тужавіє грязь.
Цебрик, -ка, м.
1) Ум. отъ цебер.
2) Раст. Thymus serpyllum.
