Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Голяка́ нар. 1) Нагишомъ. По кропиві голяка. 2) Въ неразведенномъ видѣ, цѣльнымъ. Він спирт голяка п'є.
Заво́рити, -рю, -риш, гл. Загородить. Cм. вір'я.
Здиня́ти Cм. і. здимати.
Корпати, -паю, -єш, гл. Ковырять. ко́рпати о́чі. Укорять, попрекать. Як побачить було, що хто где на коняці, то так і заздрить очима, і ну корнать очі чоловікові своєму.
Кракати, -каю, -єш, гл.
1) Каркать. Як летіла ворона до гори, то й кракала.
2) Таскать? Да мене жиди злапали, за чуприпу кракали.
На́сипом, нар. Насыпавъ просто (на возъ, напр.), не помѣстивъ предварительно въ мѣшокъ или что-либо подобное. Насипали віз насипом. Показав тютюн... потертий, бо насипом його в кишені носив.
Поляка, -ки, ж. Всеобщій испугъ, паника.
Помагати, -га́ю, -єш, сов. в. помогти, -можу, -жеш, гл. Помогать, помочь. Роби, небоже, то й Бог поможе. Як би не біг, хто б нам поміг. помагай-бі, помагай-бу! Богъ въ помощь! Помагай-бі тобі, дівчино! Помагай-бу, женче!
Рябець, -бця, м. Родъ коршуна. Так рябцем і вхопить.
