Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козачок

Козачок, -чка, ж. Ум. отъ козак. 1) Маленькій казакъ. Я не царенко, не короленко, я ж отецький синок да панок козачок. Чуб. III. 281. 2) Прислуга комнатная изъ крѣпостныхъ въ прежнее время. 3) Насѣк. Cerambux. Вх. Пч. І. 5. Червоні козачки... ворушаться по землі. Г. Барв. 541. 4) мн. Прутики, употребляемые въ дѣтской игрѣ того-же имени. Харьк. г. Ив. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧОК"
Варити, -рю, -риш, гл. 1) Варить; стряпать. Жінко, вари лишень гречані галушки. Рудч. Ск. І. 11.Дай мені вечеряти, моя ластівко! — Я ж не пи пила, я ж не варила. Мет. 5. Пиво варити зачинайте. ЗОЮР. І. 223. 2) Безпрестанно уговаривать, читать науку. Я в хаті челядку варила, варила, щоб ішла служить. Кролевец. у. Воду варити. Заставлять кого дѣлать что-либо совершенно ненужное, изъ за одного лишь каприза, притомъ постоянно придираясь. Вередливе, тільки воду варить. Ном. № 2727. 3) Кашу варити. Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 31.
Ґой, ґоя, м. = Гой. О. 1861. XІ. 39, 40.
Лірви́ст, -та, м. = лірник. Дуже гарний лірвист. Харьк.
Навида́тися, -да́юся, -єшся, гл. Наглядѣться, насмотрѣться. З ким люблюся — не наговорюся, з ким кохаюсь — не навидаюсь. Чуб. V. 150.
Небудь Нибудь. Хто-небудь, що-небудь.
Покипіти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Покипѣть нѣкоторое время. Хай ще трохи покипить борщ. Васильк. у. 2) Свариться (во множествѣ). Чаєнята покипіли в каші. Рудч. Чп. 90. 2) О хлѣбахъ на корню: засохнуть отъ сильной жары. Вівси так і покипіли. Зміев. у.
Порудіти, -ді́ю, -єш, гл. Порыжѣть.
Скрипотіти, -почу, -тиш, гл. = скрипіти. Ворітця скрипочуть. Грин. I. 147.
Сподобання, -ня, с. = сподоба. Ані гречки, ні полови, ні колосування, побив дяку києм.... аж до сподобання. Чуб. V. 674.
Худоба, -би, ж. 1) Имущество, состояніе. От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів, і кіт. Рудч. Ск. II. 12. Брати будуть на худобі жити. Чуб. V. 990. 2) Домашній скотъ. Мов у кошару заганяє чужу худобу. Шевч. 657. 3) Употребл. какъ бранное слово: скотина. І очі видеру із лоба тобі (Енеєві), диявольська худоба. Котл. Ен. І. 33. Ум. худі́бка, худі́бонька, худі́бочка. Худібку мали в себе невеличку: телицю трейтяку, птиці деякої чималенько таки, свинку. Рудч. Ск. Н. 174. Коли б же я знав, що то дочка буде, то я б скриню купував, худібоньку готував та й заміж би віддав. Грин. ІІІ. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.