Віднаджувати, -джую, -єш, сов. в. віднадити, -джу, -диш, гл. Отваживать, отвадить. Як занадяться кури на город, то ніяк не віднадиш.
Довга́ль, -ля́, м. 1) Высокій и худой человѣкъ. 2) Кузнецкій молотокъ съ острымъ и длиннымъ носомъ.
Жорость, -ти, ж. Бревно, употребляемое для связки плота.
Запоро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. запороши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Пылиться, запылиться. 2) О глазѣ: засориться.
Збу́тяно нар. Сбыто съ рукъ. Продав, аби збутяно.
Кравець, -вця́, м. Портной. Кидають шевці, кравці і ковалі свою роботу. Вражі кравці не вгодили і каптана вкоротили. Ум. кравчик. Первий городок — усе кравчики, другий городок — усе ткачики, третій городок — усе шевчики.
Похвалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похвали́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Угрожать (словами), произносить угрозы. Похваляється бити мене. Він похвалявсь, похвалявсь на Василя, та таки й домостивсь. Яконом похваливсь бити його.
2) Сообщать, сообщить, разсказать о чемъ. Похваливсь я йому, а він другому. Молодиці похваляються, що вона (попадя) обіхідлива з народом.
П'ясти, -пну, -пнеш, гл. Пялить, напяливать.
Рицарь, -ря, м. = лицарь.
Танцівник, -ка, м. Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: данцівни́к.
