Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козирь

Козирь, -ря, м. 1) Козырь. До всякої масти козирь. Ном. № 13551. 2) Картузъ (головной уборъ). Паробічка в жупанині, на голові козір. О. 1861. VIII. 19. З) Желѣзная лопата. Терск. обл. Пятигорск. окр. 4) Бойкій, бравый человѣкъ. Вже козирь-дівка — не вам рівня. Шевч. 310. 5) козирем стояти, дивитися. Стоять въ вызывающей позѣ, имѣть вызывающій, задорный видъ. А то ж як? кажуть, стоячи козирем, міщане. К. ЧР. 72. Ум. козирьо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗИРЬ"
А́зія, -зії, ж. Азія. В татарських піснях середньої Азиї... Левиц. І. Правда, 1867, стр. 532.
Безнадійний, -а, -е. Безнадежный. Безнадійна неволя. К. Кр. 31.
Доскі́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. доскі́па́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Придираться, придраться. Він доскіпувався до неї: то чому вона не хоче.... те та друге. Мир. ХРВ. 392. 2) Дорываться, дорваться, наброситься. Доскіпається до горілки, що й не встане. Зміев. у.
Дува́н, -на, м. Дѣлежъ, раздѣлъ. Ум. дуванець.
Повимощувати, -щую, -єш, гл. Вымостить, выстлать (во множествѣ). Де були в полі стежки, дорожки, волоськими головками повимощував. АД. II. 102.
Поминальний, -а, -е. Поминальный.
Ростоптати, -ся. Cм. ростоптувати, -ся.
Трунковий, -а, -е. Относящійся къ напиткамъ.
Уговорити, -рю́, -риш. Cм. уговоряти.
Хвища, -щі, ж. Сильный холодный дождь или снѣгъ съ вѣтромъ. Там така хвища на дворі, шо й собаки поховались. Волч. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.