Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козаків

Козаків, -кова, -ве Принадлежащій козаку. Ще дівчина дверей не одчинила, козакова пшениця поспіла. Мет. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАКІВ"
Вистіг, -гу, м. Строчка въ шитьѣ. Харьк. г. Полтавск. г.
Гуза́, -зи́, ж. Корма, задняя часть лодки. Черк. у.
Орешт, -ту, м. = арешт 1.
Підхарчувати, -чую, -єш, гл. Подкормить.
Полісюк, -ка, м. = поліщук. Гол. І. 684.
Прохолодний, -а, -е. Прохладный. К. Бай. 68.
Скоро нар. 1) Скоро. Журба ж мене, моя мати, скоро з ніг ізвалить. Н. п. 2) Какъ только, коль скоро, лишь только. Скоро жених і гості з двора, панночка в плач. МВ. (О. 1862. III. 49). Скоро забачив Мазепенкову ватагу, зараз узяв та й об'їхав її кругом. ЗОЮР. І. 120. Ум. скоренько, скоресенько.
Ставок, -вка, ставо́чок, -чка, м. Ум. отъ став.
Сухоперка, -ки, ж. Рубаха, вымытая наскоро (безъ намачиванія и бученья).
Храпавий II, -а, -е. Хриплый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.