Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козуб

Козуб, -ба, м. Лубочная коробка, лукошко. Коли ти мені муж, то будь мені дуж, а як не гриб, то не лізь у козуб. Ном. № 9131. козубом ста́ти. Замерзнуть, сдѣлаться твердымъ какъ кора (о мокрой одеждѣ). Поки до санок дійшов, (мокрий) підрясник козубом став. Св. Л. 96. Ум. козубець. Вх. Зн. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗУБ"
Жа́ління I, -ня, с. Жаленье.
Зале́глість, -лости, ж. Недоплата, недоборъ, недоимка.
Кецка, -ки, ж. = кицка. На місці, з якого вирізав кецку, закопує хрест так завеликий, аби застав вирізану кецку. Шух. І. 213.
Пергач, -ча́, м. Летучая мышь. Вх. Лем. 447.
Приштапувати, -пую, -єш, гл. Пристегать.
Пугикати, -каю, -єш, гл. Кричать (о филинахъ, совахъ). Сова та пугачі скіглили, пугикали. Стор. МПр. 16.
Суниці, -ниць, ж. мн. Земляника, Fragaria vesca (сама ягода). Ой у степу зацвіли суниці. Чуб. V. 455. Ум. сунички, суни́ченьки. Вже минули суниченьки й полуниченьки, вже наспіли осінні та вечерниченьки. Мет. 328.
Таганчик, -ка, м. Ум. отъ таган.
Україночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ україна. 2) Ум. отъ українка.
Цвіркати, -каю, -єш, гл. 1) = цвірчати. Птах цвіркат. Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. То та гадина мені в очі цвіркає.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.