Вистромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вистромити, -млю, -миш, гл. Выставлять, выставить, выткнуть. Вистромила (лисиця) хвоста з нори. З куща вистромила рило.
Дзю́ркнути, -ну, -неш, гл. Политься струей. Раз цюкнув, кров дзюркнула.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы.
2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували.
3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла.
4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі.
Кітька, -ки, ж. Игра состоящая въ катаніи яицъ. І в кітьки крашанками грались.
Лихоро́бство, -ва, с. Злодѣйство.
Повторний, -а, -е. Вторичный. — брат. Членъ второго церковнаго братства, въ которое вступаютъ болѣе молодые люди, при существующемъ братствѣ изъ старшихъ лѣтами прахожанъ.
Польовик, -ка, м.
1) Житель полей, равнинъ.
2) Бѣсъ, живущій въ полѣ.
Поплескатися, -щуся, -щешся, гл.
1) Побрызгаться, поплескаться (водой, въ водѣ). Дитина в ваганах поплескалася та й заснула.
2) Потащиться, отправиться. Поплескалась би я за чумаками на Дін.
Хвасоленька, хвасолечка, -ки, ж. Ум. отъ хвасоля.
Хльоп! меж., выражающее ударъ. А він бабу хльоп в писок. Cм. хляп.
