Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козакуватий

Козакуватий, -а, -е. Имѣющій козацкій нравъ. Желех. Козакувата руська шляхта. К. Кр. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАКУВАТИЙ"
Безчесть, -ти, ж. Безчестье, посрамленіе. Я не хочу такої безчесті. Н. Вол. у.
Гнап, -па, м. Мастеръ, изготовляющій сіряки и опанчі. Желех. Гол. Од. 55.
Грімотня́, -ні́, ж. Грохоть. Левч. 29.
Завго́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, — сим нікому не завгориш. Харьк. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш. Харьк.
За́чеп, -пу, м. Затрагиваніе. Заманеться йому... пожартувати з жінкою. Сумно (жінка) дивиться на його зачепи. Мир. ХРВ. 251.
Косарка, -ки, ж. 1) Сѣнокосильная машина. Екатер. у. ( Залюбовск.). 2) мн. = косарик 2. Вх. Пч. І. 10.
Розсучий, -а, -е. Болѣе чѣмъ сучий. От розсучого сина! (брань). Рудч. Ск. II. 76.
Рямпати, -паю, -єш, гл. Чирикать, трещать. Вх. Уг. 226.
Сховати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Спрятать. Далеко сховавши, ближче найдеш. Ном. № 9976. 2) Похоронить, схоронить. Сховали Гриця близько гряниці, плакали за ним всі молодиці. Чуб. V. 431.
Умерлець, умерця, м. Мертвець. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.