Борзити, -жу, -виш, гл. Торопить.
Дрік, дроку, м.
1) Раст. дрокъ, Genista tinctoria. А в городі чистоколі два кущики дроку. Оці квітоньки так, каже, звуться, а оця травиця так.... оце березка, оце чебрець, оце дрік.
2) Оводъ.
Дробеля́ва, -ви, ж. = дрібнота.
Зго́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1) — кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». Згодили якогось москаля з міста за куховара. 2) Погодить, обождать. Ой, синочку, згоди годиночку, та таки я зберу свою родиночку. Згодивши днів зо три, прийдемо на роботу.
Комір, -ра, м. Воротникъ. Не до нашої шиї ті коміри шили. Ум. комірець. У лисички, каже, гарна шкурка... на комірець.
Перескоком нар. Скачками, въ припрыжку. Побіг хлопець перескоком.
Побратим, -ма, м. Названный братъ, другъ. При добрій годині всі куми і побратими. Одріклася вся названая родина, тоді нема ні кума, ні побратима. Ум. побрати́мко.
Спотіти, -тію, -єш, гл. Вспотѣть. Така хата тепла, що спотієш дрижачи.
Умовлений, -а, -е. Условленный. Се був умовлений знак.
Чужомовній, -я, -є. Иноязычный. Чужомовні книжки. Страшенний росплодився на Вкраїні тиск чужомовнього нам ворожого панства. Чужомовня Європа.
