Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кокошний

Кокошний, -а, -е. Кичливый, спесивый. Вх. Зн. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКОШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКОШНИЙ"
Маля́тко, -ка, с. Ум. отъ маля́.
Накомпонува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Насочинять.
Наме́тний, -а, -е. Шатерный.
Обидва числ. Оба. Бігли ж обидва разом. Єв. І. XX. 4. Дивись в обидва й прислухайся обома. Волосний писарь і канцелярист Скоробреха, як кажуть, жевжики обидва. Котл. Н. П. 350.
Підпилок, -лка, м. Напильникъ.
Причинок, -нку, м. Причина. Коптський... зробивсь причинком зла. К. Дз. 88.
Сидітися, -диться, гл. безл. Сидѣться. Не сиділось і Ониськові з молодою жінкою. Стор. МПр. І. 171.
Соборець, -рця, м. 1) Ум. отъ собор. 2) Собраніе священниковъ и всего причта по благочиніямъ для исповѣди и причащенія во всѣ 4 поста. О. 1862. IX. 50.
Стовпований, -а, -е. . — невід Неводъ, въ которомъ составныя его части (плахти) прикрѣплены къ канату по своей длинѣ. Вас. 186.
Шліхтування, -ня, с. Смазываніе пряжи шліхтою, піспою. МУЕ. III. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОКОШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.