Варівко нар.
1) Опасно.
2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале.
Вертипорох, -ха, м. Вѣтренникъ, вертопрахъ.
Загриза́тися, -за́юся, -єшся, сов. в. загри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. Начинать споръ, ссору, заспорить. Загризався з братом.
Замо́ва, -ви, ж. Заговоръ, заклинаніе. Замова від гадюки.
Пивонія, -нії, ж. Раст.: піонъ, а) Раеоnia officinalis. б) Paeonia corallina. Як пивонія почервоніла.
Поріст, -росту, м. Ростокъ.
Приштрика, -ки, ж. То, чѣмъ приштрикують. Шуточное слово въ сказкѣ: Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Вона, тоді й проситься: «Прости мене, свята приштрико!»
Тигод, -да, м. = тигитка.
Тупіяка, -ки, ж. = тупиця.
Хапнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хапати. Хапнув обома лапами.
