Беручкий, -а, -е.  1 = беркий 2. 2) Липкій, цѣпкій, вязкій.                        
                        
                                                
                          
	Гони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) = Гнатися 1 и 2. Шось за парень за волом гонився.  2) — з ким. Гнать что. Паші нема, — уже він гонився з телятами на городи.  3) Имѣть случку.  4) — з ро́зумом. Размышлять, раздумывать. Він ся з розумом гонит що́ робити. 
                        
                        
                                                
                          
	Гордови́на, -ни, ж. Раст. а) = Гордина.  б) Malva crispa.  З инших овочів найбільше ідять вигині, дальше дерен, черемху, гордовину.  Пішов у ліс... Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину....  Ой у городі та гордовина, на гордовині та зозуленька.  2) = Гордівниця. Ой дівчино-гордовино, гордуєш ти мною.  3) = Городина. 
                        
                        
                                                
                          
	Зичли́вий, -а, -е.  Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива. 
                        
                        
                                                
                          Золототисячник, -ка, м. Раст. Erytreum centaureum.                        
                        
                                                
                          Крамарювати, -рю́ю, -єш, гл. Торговать, быть торговцемъ. Дядьки сміються з його, яким він товаром дума крамарювать.                         
                        
                                                
                          
	Наві́шати, -шаю, -єш, гл. Навѣшать. Навішав на плече лик.  Скрізь по селах шибениці, навітано трупу. 
                        
                        
                                                
                          
	Насаджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Посадить много, многихъ. Ото насаджала на віз, — насилу коні йдуть.
                        
                        
                                                
                          Потелитися, -лимо́ся, -лите́ся, гл. Отелиться (о многихъ). Коровочки потелилися.                         
                        
                                                
                          Чарувати, -ру́ю, -єш, гл. Колдовать, очаровывать. Брала пісок з під білих ніжок, тебе чарувала.  Дала вона якесь дання йому, — якісь чари чарувала.  А Наталя за всю челядь славилась красою, чарувала оченьками, личком і косою.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          