Дзвякоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Дзвякати.
Каламанка, -ки, ж. Презрительно: водка.
Картати, -та́ю, -єш, гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б'є, тілько ж її словечками картає. Такий гнівний, крий мати божа! Почав її словами картати. Мене матінка зроду не била, все словом картала. Він у церкві їх картав словами, соромив ледачими ділами.
Комірниця, -ці, ж. Квартирантка.
Личкови́й, -а́, -е́ 1) О матеріяхъ: имѣющій лицо съ двухъ сторонъ. 2) О людяхъ: двуличный.
Наки́нути, -ся. Cм. накидати, -ся.
Недоречний, -а, -е. Некстати сказанный или сдѣланный, неумѣстный, излишній.
Позбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и збити, но о многихъ или о многомъ. Баран роги позбивав. Всіх нехай із глудзу позбиває.
Хишки, -шок, ж. = хихички. Хишками-смішками одбувсь.
Шкільний, -а, -е. Школьный. Початкові шкільні книжечки.
