Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коливати

Коливати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Колебать, качать. Стоїть дід над водою, коливає бородою. Ном., стр. 296, № 207. Верби та садовина поперехилялись через тини та коливають віттям, куди вітер віє. О. 1862. IX. 60. 2) Идти медленно; идти переваливаясь. Стара пані немов одужала: коливає з кімнати до кімнати, виглядає у кожне віконт. МВ. (О. 1862. III. 35).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛИВАТИ"
Годуля, -лі, ж. Пища, кормъ. Угор.
Запита́ти, -ся. Cм. запитувати, -ся.
Каторжник, -ка, м. Каторжникъ.
Ковиза, -зи, ж. Бочарный инструментъ для сгибанія обручей. Сумск. у. Ум. ковизка.
На́волок, -ку, м. Жнивье, по которому посѣянъ подъ борону хлѣбъ (безъ вспашки). На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному. Камен. у. Cм. наволоком.
Позаржавлювати, -влюємо, -єте, гл. = позаіржавлювати.
Салашитися, -шуся, -шишся, гл. Поселяться гдѣ. Желех.
Скапцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть (о евреяхъ). Тепер він, бач, трохи скапцанів. Левиц. І. 103.
Цирклювати, -люю, -єш, гл. Осуждать, пробирать, распекать. Вони ж цирклюють з-за дурнички так вчених і старих людей. Алв. 6.
Шолудивець, -вця, м. Паршивець. Ой чиї ж то женці, да все шолудивці. Чуб. III. 229.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.