Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козел

Козел, -зла, м. 1) Козелъ. 2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье. 3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. ЗЮЗО. I. 114, 124, 131. 4) Родъ игры. козла водити. Играть въ масляничную хороводную игру съ пѣснями о козлѣ. Харьк. Ив. 78. 5) Четырехугольный столбъ или подставка для черіня гончарной печи. Вас. 180. 6) мн. ко́зла. Козлы. Стали вряд, а ратища в козла поставили. ЗОЮР. І. 254. 7) мн. кізли. Въ гуцульскихъ хатахъ то-же что и крокви, стропила. Шух. І. 91. Kolb. І. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗЕЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗЕЛ"
Дармо́й, -мо́ю, м. Рѣшето съ большими отверстіями. Гайсин.
Деся́тник, -ка, м. 1) Десятникъ. 2) Десятскій, помощникъ старосты въ деревняхъ. Стор. І. 92. А десятник до мене ні разу не заходив і не загадував об подушному. Кв. 3) Десятка трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. Ум. Деся́тничок. 466.
Мела́нка, -ки, ж., также и мн. меланки. Канунъ новаго года. ходити з меланкою. Компанія парубковъ, среди которыхъ одинъ, называемый меланкою, одѣтъ въ женскую одежду, а другіе переодѣты цыганомъ, старикомъ, козою и пр., ходить вечеромъ подъ новый годъ изъ хаты въ хату, поетъ обрядовыя пѣсни и пр. О. 1861. XI. Свид. 66. Cм. коза 5.
Невістиця, -ці, ж. = невістка. Вийди, матінонько стара, привів ем ті невістицю — красна, молода. Гол. І. 75.
Ожинний и ожиновий, -а, -е. Ежевичный. Квіточко моя ожиновая. Чуб. V. 1146.
Пестивий, -а, -е. Нѣжный, ласкающій. Мати увечері своїм пестивим голосом нашепче дитині про любов до всього живого. Мир. ХРВ. 84.
Роспозичати, -ча́ю, -єш, гл. = роспозичити. Роспозичав гроші то тому, то иншому. МВ. І. 150.
Солонець, -нця, м. 1) Солончакъ. Яром, яром за товаром, а горами за волами, солонцями за вівцями. Чуб. V. 472. Біжить як на солонець. Очень спѣшитъ. Фр. Пр. 37. 2) Трава, растущая на солончакахъ. Черном.
Сплямуватися, -муюся, -єшся, гл. Запятнать себя (въ прямомъ и переносномъ значеніи). Дивлюсь, дивуючись, на кров з грязею, що ви обидва нею сплямувались. К. ЦН. 190.
Терпячка, -ки, ж. Терпѣніе. Терпячка ввірветься. Чуб. І. 298.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗЕЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.