Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козел

Козел, -зла, м. 1) Козелъ. 2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье. 3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. ЗЮЗО. I. 114, 124, 131. 4) Родъ игры. козла водити. Играть въ масляничную хороводную игру съ пѣснями о козлѣ. Харьк. Ив. 78. 5) Четырехугольный столбъ или подставка для черіня гончарной печи. Вас. 180. 6) мн. ко́зла. Козлы. Стали вряд, а ратища в козла поставили. ЗОЮР. І. 254. 7) мн. кізли. Въ гуцульскихъ хатахъ то-же что и крокви, стропила. Шух. І. 91. Kolb. І. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗЕЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗЕЛ"
Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. Ком. ІІ. № 114. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Мет. 460. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ. Кіев.
Коронуватися, -нуюся, -єшся, гл. Короноваться. Желех.
Кріпенний, -а, -е. 1) Очень крѣпкій. 2) Очень здоровый, сильный. Це дід кріпенний. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Охабиско, -ка, с. = охаба 2. Вх. Зн. 45.
Поперековувати, -вую, -єш, гл. Перековать (во множ.).
Потьопатися, -паюся, -єшся, гл. = потьопати.
Прядочка, -ки, ж. Ум. отъ прядка.
Розчастувати, -ту́ю, -єш, гл. Израсходовать, потчуя. Ось розчастую оцю горілку та й піду з шиньку. Екатер. у.
Роскошонька, -ки, ж. Ум. отъ роскіш.
Хляка, -ки, ж. = хляґа. Що ти будеш на ліжку лежати, а я буду на хляці стояти. Лукаш. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗЕЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.