Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коли

Коли нар. и сз. 1) Когда. Сину мій, коли приїдеш до нас? Макс. Коли хліб, тоді й розум. Ном. № 1364. Коли б же се було? єсть мені коли! Мнѣ некогда. 2) Если. Коли ти будеш вірно пробувати, будуть тебе козаки повожаті. Макс. Стоїть вода у кубочку, коли хоч — напийся. Макс. 3) Вдругъ. Коли виводять мого чоловіка. МВ. (О. 1862. III. 72). 4) коли-б. Какъ-бы. На мене він не нарікатиме, а от коли б ви його не зневажили. К. ЧР. 5) коли-б. Пусть, чтобъ. Коли-б же ви, воронії коні, а походу не сходили, як ви мою головоньку навіки втопили. Макс. 6) коли ось. Какъ вотъ. Коли ось лежить дві дороги. 7) коли не. Какъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) вдариться об дуб. Рудч. Ск. І. 23. 8) коли́-не-коли. Изрѣдка. Сонце темніє в ряди-годи, коли-не-коли. Ком. II. 9) a коли, то. A иногда. Добрі люде її не забували: то стара тітка прийде, розважить, то дівчатка прибіжать нащебечуть, а коли, то й за собою витягнуть. МВ. 10) коли разом. Какъ вдругъ. Живемо ми оттакеньки собі приязненько та любо. Коли разом я помічати стала, що Порося щось сама собі думає. МВ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛИ"
Бизівно нар. Несомнѣнно, навѣрно. Вх. Зн. 3.
Блекот, -ту, м. Раст. Hyosciamus niger L, белена. Васильк. у. ЗЮЗО. І. 125. Од зубів блекотом підкурюють. Грин. II. 317.
Брись, -ся, м. Имя собаки. Kolb. І. 65.
Досмоли́ти Cм. досмолювати.
Працівник, -ка, м. Труженикъ, работникъ. Желех. Ум. працівничок, працівниченько. Мої працівниченьки милі! ЕЗ. V. 107.
Присилити Cм. присиляти.
Скамниця, -ці, ж. = скамна. КС. 1884. І. 32. Обозветься та Марєчка у світлиці, прихиливши головоньку ік скамниці. Мет. 178. Лежить мила на усю скамницю. Чуб. V. 365.
Смолавка, -ки, ж.біла. Раст. Silene nutans. Шух. І. 22.
Цвісти, -ту, -теш, гл. 1) Цвѣсть. Моли цвіте біб, тоді тяжко о хліб; а як мак, то не так. Ном. № 10141. моє цвіте, а твоє гниє. Мнѣ удача, а тебѣ нѣтъ. Св. Л. 178. Військо йде, як мак цвіте. Ном. № 4208. 2) Плѣсневѣть. У коморі хліб почав цвісти. 3) Покрываться красною или пузырчатого сыпью (о ребенкѣ). Дитина цвіте. Мил. 32. 4) ні́хті цвіту́ть. На ногтяхъ появляются бѣлыя пятнышки. У кого ніхті цвітуть, той має щастя. ЕЗ. V. 187.
Шевчиха, -хи, ж. Жена сапожника, башмачника. Побила шевця лиха година, шевчиха шевця та й не злюбила. Чуб. V. 818.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.