Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коза

Коза, -зи, ж. 1) Коза, Capra. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4075. пішов туди, де козам роги правлять. Пошелъ въ Сибирь. кози в золоті показувати. Прельщать обманчивыми обѣщаніями. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. К. (О. 1861. II. 229). 2) Музыкальный инструментъ, волынка. Мнж. 182. Ном. № 7130. 3) Бурдюкъ. 4) Весенняя игра, состоящая въ томъ, что дѣвушку, изображающую козу, дразнятъ остальныя, она за ними гоняется и какую поймаетъ, та становится козою. Чуб. III. 84. 5) Святочное представленіе на рождественск. святк., преимущественно подъ Новый годъ, состоящее въ томъ, что компанія парней, изъ которыхъ одинъ одѣвается козою, ходить по хатамъ, коза танцуетъ подъ музыку, причемъ поютъ особыя пѣсни. Это называется водити козу. Чуб. III. 265. О. 1861. XI — XII, 61. «Черниг. Губ. Вѣд.» 1859, № 16. Переносно: козу водити — значитъ пьянствовать долгое время, нѣсколько дней. Грин. І. 237. 6) Тюрьма. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не сажають. К. ЧР. 138. Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено. Г. Барв. 252. 7) Переяславское названіе семинариста. К. 1887. VI. 485. 8) Выглядывающая изъ носа засохшая сопля. ко́зи гнати. Чистить носъ. Кремен. у. 9) Полоса, которую пропалываетъ полольщица. Як полють, так кожна полільниця жене козу; змагаються, коли яка вузеньку дуже козу жене. Харьк. 10) коза сікавка. Рыба Cobitus taenia. Шух. І. 29. Ум. кізка, кізонька, кізочка, козуня. А я тую кізоньку пасла та пасла, та моя кізонька добра до масла. Чуб. V. 1105. Гоп, гоп, козуню! гоп, гоп, сіренька! Чуб. Ув. козя́ка. Ходім, жінко, у нас десь козяка була. Маркев. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗА"
Джермели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Очищаться отъ червей въ ранахъ джермелами.
Діра́, -ри́, ж. Дыра. Забий діру — собака не полізе. Ном. № 5903.
Мідя́рство, -ва, с. Ремесло мѣдника. Желех.
На́пи́ток, -тка, -тку, м. Напитокъ. То Хмельницький теє зачував, ще луччих напитків подавав. АД. II. 9. Дорогого напитка метає, по два, по три кубки в руки наливає. АД. І. 213. Ум. напи́точок.
Обосоніж нар. = босоніж. Цілу зіму проходять обосоніж і онучон не знають. О. 1861. X, 39.
Підвергати, -га́ю, -єш, сов. в. підвергнути, -ну, -неш, гл. Подбрасывать, подбросить; поднимать, поднять вверхъ. Підверг голову догори. Гн. II. 139.
Поросхитувати, -тую, -єш, гл. Раскачать, расшатать (во множествѣ).
Рілля, -лі, ж. Вспаханное поле, пашня. З доброї ріллі — ори плугом, а хліб буде. Ном. № 8900. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. Ном. № 10150.
Розмотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. розмота́тися, -та́юся, -єшся, гл. Разматываться, размотаться.
Сковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. скуватися, скую́ся, -єшся, гл. Сковывать, сковать. З щастя та з горя скувалась доля. Ном. № 1725. Кому скується, а кому змелеться. Ном. № 3601.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.