Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коза

Коза, -зи, ж. 1) Коза, Capra. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4075. пішов туди, де козам роги правлять. Пошелъ въ Сибирь. кози в золоті показувати. Прельщать обманчивыми обѣщаніями. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. К. (О. 1861. II. 229). 2) Музыкальный инструментъ, волынка. Мнж. 182. Ном. № 7130. 3) Бурдюкъ. 4) Весенняя игра, состоящая въ томъ, что дѣвушку, изображающую козу, дразнятъ остальныя, она за ними гоняется и какую поймаетъ, та становится козою. Чуб. III. 84. 5) Святочное представленіе на рождественск. святк., преимущественно подъ Новый годъ, состоящее въ томъ, что компанія парней, изъ которыхъ одинъ одѣвается козою, ходить по хатамъ, коза танцуетъ подъ музыку, причемъ поютъ особыя пѣсни. Это называется водити козу. Чуб. III. 265. О. 1861. XI — XII, 61. «Черниг. Губ. Вѣд.» 1859, № 16. Переносно: козу водити — значитъ пьянствовать долгое время, нѣсколько дней. Грин. І. 237. 6) Тюрьма. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не сажають. К. ЧР. 138. Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено. Г. Барв. 252. 7) Переяславское названіе семинариста. К. 1887. VI. 485. 8) Выглядывающая изъ носа засохшая сопля. ко́зи гнати. Чистить носъ. Кремен. у. 9) Полоса, которую пропалываетъ полольщица. Як полють, так кожна полільниця жене козу; змагаються, коли яка вузеньку дуже козу жене. Харьк. 10) коза сікавка. Рыба Cobitus taenia. Шух. І. 29. Ум. кізка, кізонька, кізочка, козуня. А я тую кізоньку пасла та пасла, та моя кізонька добра до масла. Чуб. V. 1105. Гоп, гоп, козуню! гоп, гоп, сіренька! Чуб. Ув. козя́ка. Ходім, жінко, у нас десь козяка була. Маркев. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗА"
Зда́лі, здаля́, нар. = здалека. Вх. Лем. 419. То ж сестриця з братом здалі розмовляла. Чуб. V. 928.
Зморокувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать. Ходив собі по вулиці, та ось що зморокував. Кв. Драм. 228.
Морокува́ти, -ку́ю, -єш (на ко́го), гл. Сердиться, ворчать на кого. Вх. Зн. 37.
Підворотня, (ня́ти, с.?) = підворотень. Вас. 181.
Повипростувати, -тую, -єш, гл. Выпрямить (во множествѣ). Посідали на траві і ноги повипростували. Черниг. у.
Поперебиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перебиться (во множествѣ).
Ралець, -льця, м. Подарокъ, приношеніе при поздравленіи, визитѣ и пр. Рудч. Чп. 253. Цехові братчики понесли цехмистрові на ралець пляшку горілки та ковбасу. Нѣжин. у. Не тільки все те збережу, но взявши із своєї скрині, товариша свого дитині ралець та й добрий положу. Мкр. Г. 35. ходити на ралець. Идти съ поздравленіемъ и подаркомъ. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець. Котл. Ен. І. 12.
Розщедритися, -рюся, -ришся, гл. Разщедриться. Розщедривсь, як бува у нас, хотів посліднім поділитись. Котл. Ен.
Хорунжівна, -ни, ж. Дочь хорунжаго. На ярмарку бачив він хорунжівну Олену. Кв.
Чистити, -щу, -стиш, гл. 1) Чистить. Зайду до тії кринички, що я чистила. Рудч. Ск. II. 57. Де чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого. Ном. № 282. 2) Бить, колотить. Почала... гостей чистити. Мнж. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.