Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кола

Кола, -ли, ж. Телѣга. Вийди, мила, з коли, покажи личенько родові. Гол. IV. 302.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛА"
Буква, -ви, ж. 1) = буквиця. 2) Буква.
Горобе́ль, -бля́, м. = Горобей = Горобець. Попуд тинами з гороблями живучи. Грин. ІІІ. 625.
Гуля́кати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Уг. 234.
Зостатися. Cм. зоставатися.
Капцан, -на́, м. Голякъ, бѣднякъ. Желех.
Мазя́, -зяти, с. Запачканное, неопрятное дитя. Борз. у.
Наверну́ти, -ся. Cм. навертати, -ся.
Палуба, -би, ж. 1) Повозочная крыша, повозка съ верхомъ. 2) Крыша улья. Подольск. г. 3) Крытый столикъ на базарѣ для продажи товаровъ. 4) Дуплистый пень. Вх. Лем. 446. 5) Пустота, впадина. Вх. Лем. 446. Ум. палубна.
Попідгір'ю, нар. Подъ горою. Ой піду я попідгір'ю. Грин. III. 417.
Попідіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и підійняти, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.