Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колиба

Колиба, -би, ж. 1) Пастушій шалашъ. Желех. 2) Зимнее жилище древорубовъ-гуцуловъ; строится въ формѣ восьмиугольника, безъ оконъ и потолка, съ отверстіемъ въ верхушкѣ пирамидальной крыши для прохода дыму. Шух. I. 173, 174. Ум. коли́бочка. Добре тому то Бог дає, що на горі конарь має, а в долині колибочку, серед села фраєрочку. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛИБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛИБА"
Десяти́нка, -ки, ж. Ум. отъ десятина.
Колечко, -ка, с. Ум. отъ коло.
Моро́ка, -ки, ж. 1) Хлопоты, затрудненіе, возня. Та й набрались ми мороки коло неї! Левиц. І. Багато мені мороки буде! 2) Темная сила. Побила б їх морока! Ном. № 3741. Морока його знає. Ном. № 7843. 3) Игра въ шесть палочекъ, сложенныхъ такъ, что трудно ихъ разнять. 4) мн. моро́ки беруть (кого́). Приходить въ безпамятство. Мороки вже беруть слабого.
Моро́чливий, -а, -е. Хлопотный, затруднительный, головоломный. Не морочлива праця. Подольск. г.
Персона, -ни, ж. Персона, особа, лицо. Не гуляй же, сину, із панами та з великими персонами. Чуб. V. 102.
Постоянець, -нця, м. Солдатъ на постоѣ. Черк. у. Махнула швидко до троянців, щоб сих латинських постоянців по своєму осатанить. Котл. Ен. IV. 41.
Припалий, -а, -е. Припавшій, покрытый. Скло, припиле порохом. Левиц. І. 234.
Припек, -ка, м. = припічок. Н. Вол. у.
Урядування, -ня, с. 1) Отправленіе службы. Шейк. 2) Управленіе (правительственное).
Хайний, -а, -е. Опрятный, чистоплотный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛИБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.