Верстат и варстат, -ту, м., варстать, -ті, ж. 1) Также кросна. Ткацкій станокъ. Чуб. VII. 409. Хто пряде, хто за верстаттю. Г. Барв. 33. Части верстату видны изъ слѣдующаго рисунка гуцульскихъ кросен: 1 и 1. передні коники; 2 и 2. задні коники; 3 и 3. ставки; 4 и 4. победрини; 5 и 5. поперечниці; 6. сідавка = сідец; 7 и 7. льонки; 8. маґоль; 9. штак; 10. спідній навій = воротило; 11. сучка з зубами; 12. песик; 13. верхній навій = воротило; 14. сучка, кєгло; 16. песик; 17. чіп; 18. шнур; 19. камінь; 20. поперечниця; 21. вуха; 22. поножі; 23. скракник; 24. скраклі з кільцями; 25. ничиниці; 26. мотузи; 27. стріла; 28 и 28. снизьки; 29 и 29. набівка ( = ляда), а в ній 30. бердо; 31. основа; 32. полотно; 33. човник; 34. полотно, навите на спідній навій. Шух. І. 254 — 256. Иныя названія тѣхъ же частей: а) 1. коники, 2. слупки, 3. стативи. 4. жердки, 5а. жердки, 5б. шайда, 6. сідак. 7. льонтки. 8. маґіль, 9. штак, 10. долішній навій, 11. триб, 12. песик, 13. горішній навій, 14. триб, 15 — 16. сука, 20. шайда, 21. кочки, 22. підніжки, надѣтыя на сворінь. 25. начинє, 27. жердка, 28. лядобійці. 29. властива ляда, 30. блят, 31. основа, 32. полотно, 33. човник, 34. полотно. Восточн. Галиція. МУЕ. III. 16 — 20. б) 1. передні стояни (стояки), 2. задні стояни (стояки), 3. коні (застрямини), 4 и 5а. жертки (жертки), 5б. шайда (шайда), 6. лавка, 7. ломки, ед. ч. ломок (лоно), 8. штак (магівниця), 9. штак, 10. спідній навій, 11. колесо (трибок), 12. цуґа (жабка), 13. верхній навій, 14. колесо (коло), 15 — 16. цуґа (дзуґа), 20. шайда (шайда), 21. (жабка), 22. підніжки, надѣтыя на шворінь (то-же), 23. середня жертка, 24. жабки — ихъ двѣ (жидки), 25. начиння (начиння), 26. мотузочки, 27. жерточка (жертка) — къ ней привязана ляда своею роспинкою, — въ гуцульскихъ кроснах жерточка и роспинка, какъ видно изъ рисунка, сведены въ одно, 28. хвости, 29. сама ляда (то же), 30. блят (блят), 31. основа (то-же). Конст. у., записалъ Б. Гринченко; въ скобкахъ поставлены названія, указанныя у Вас. 165 — 166. — Cм. еще отдѣльныя описанія: блят, ляда, навій, начиння. 2) варстат гончарський. Cм. круг гончарський. Шух. I. 260. 3) варстат трацький. Подставки, на которыя кладуть дерево при распиливаніи его на доски. МУЕ. ІІІ. 30.

Виставити, -ся. Cм. виставляти, -ся.

Виточувати, -чую, -єш, сов. в. виточити, -чу, -чиш, гл. 1) Выцѣживать, выцѣдить, проливать, пролить. Ми сами потонемо в тій крови, що з їх виточим. Стор. МПр. 90. Якими ж я гіркими заплакала! Скільки ж я їх виточили! Г. Барв. 364. 2) Выгрызать, выгрызть (о мышахъ, червяхъ). Миші виточили дірки в хлібі. 3) Точить, выточить (на токарномъ станкѣ). Шух. І. 304. 5) Выкатить (изъ сарая). Я виточу висага і в нього запряжу. 6) — брехню. Врать, соврать. Конст. у.

Існісінький, -а, -е. 1) Дѣйствительный, дѣйствительно настоящій. Чи то ж сподівався чоловік оттакої зневаги? Він може з існісінької щирости обернувсь до людей... а тут йому ще й халепа. О. 1862. IX. 66. 2) Точь въ точь такой.

Колисатися, -шу́ся, -шешся, гл. Колыхаться. Усе чутніш плескавсь та колисавсь Дніпро. МВ. ІІІ. 98.

Ме́стниця, -ці, ж. Мстительница.

Постукати, -каю, -єш, гл. Постучать. Як прийде та постукає, зараз одчинити йому. Св. Л. ХП. 36.

Прикрит, -ту, м. Родъ растенія. Маркев. 85.

Рицарський, -а, -е. = лицарський.

Шкаметка, -ки, ж. Отрѣзокъ отъ куска необработаннаго сукна, украденный сукноваломъ. Вас. 211. Як би ступареві не шкаметки, то погубив би від чобіт підметки. Вас. 212.