Балясниця, -ці, ж. Балагурка, болтунья.
Барбосів, -сова, -ве Принадлежащій, свойственный барбосу. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкиреними зубами, з лютими очима.
Воротило, -ла, с.
1) = навій.
2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу.
3) Часть токарні (Cм.).
4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ.
До́ки и док, нар. 1) Доколѣ, до какихъ поръ. Доки тобі пустувати? Доки буду мучить душу і серцем боліти? 2) Пока. Доти лях мутив, доки не наївся. Доти-м я тебе вірно кохала, доки-м нещирість твою дознала. До́ки те́плий. До полусмерти (бить). (Бив) доки теплий. Не до́ки. Не безъ конца же. «Пора б уже їх в хату звати», — сказав я старостам своїм, — «та молодих за стіл сажати, — не доки тут стояти їм!» Добре було нашим батькам на Вкраїні жити, док не знали наші батьки панщини робити.
Златоси́ній, -я, -є. Синій съ золотомъ. Ой із города Трапезонта виступала галера трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана.
Ло́патися, -паюся, -єшся, гл. Лопаться; трескаться. Нехай він скільки хоче лопається, а по його таки не буде. Кобеляк. у.
Навкі́рки нар. Наперекоръ, на зло. То мі навкір робиш.
Обіп'ясти, -ся. Cм. обпинати, -ся.
Перезіпати, -паю, -єш, гл. Перестать кричать. Одна дитина перезіпала, друга починає.
Позаслужувати, -жуємо, -єте, гл. Заслужить, заработать (о многихъ). Чи небагато ж ви в Київі позаслужували?
