Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гидливо

Гидливо нар. Брезгливо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИДЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИДЛИВО"
А́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ. (Угор). Ogon. 217.
Вижин, -ну, м. Жатва. Пішов на вижин. Вх. Зн. 6.
За́парі, -рів, м. мн. = зашпори. Запарі в пальці зайшли. Желех.
Звести́, -ся. Cм. зводити, -ся.
Куричка, -ки, ж. Папироса. Кожен придивлявсь на тютюн, кожен ліпив куричку. Св. Л. 235.
Пооббріхувати, -хую, -єш, гл. Оболгать, оклеветать (многихъ). Як роспустить язика, так усіх на кутку пооббріхує. Харьк. у.
Походне, -но́го, с. Плата въ цехъ отъ вновь поступающаго. Козел. у.
Пустеля, -лі, ж. Пустыня.
Ступіти, -пію, -єш, гл. Отупѣть. Чоловік з нудьги зовсім занепав здоровям, ступів якось. МВ. І. 46.
Упадатися, -дається, гл. безл. Случаться. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИДЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.