Витребити Cм. витребляти.
Вівця, -ці, ж.
1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Вівцю стрижуть, а друга дивиться.
2) мн. Родъ дѣтской игры. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля.
Доччи́н, -на́, -не́. Дочерній, дочеринъ.
Завинова́титися, -чуся, -тишся, гл. Задолжаться, войти въ долги. Завиноватився я людям багато.
Закомеши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Зашевелиться, закишѣть. Троянці всі заворушились, завештались, закомешились.
Злодійствувати, -вую, -єш, гл. Писарь... п'янствує, розбишує і, стидно добрим людям казати, злодійствує.
Поволохатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться косматымъ.
Схудити, -джу́, -диш, гл. Истощить, сдѣлать худымъ. На що ви схудили воли отако?
Хряп! меж. Бацъ, трахъ, шлепъ. Хряп дідуся по щоці.
Черчик, -ка, м.
1) Ум. отъ чернець = ченчик. Ой ти, сестро, здорова будь, а я іду в божу путь черчиків шукати, гріхів сповідати.
2) Ум. отъ черець 3) = червець 5. Ой спала під черчиком зелененьким.
4) Рыба Phoxinus rivularis.
5) = червець 4.
