Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гилун

Гилун, -на, м. 1) Мужчина или самець съ однимъ ядромъ. Мил. М. 88. Cм. ґилун. 2) Челокѣкъ, имѣющій грыжу. 3) Вареникъ съ мясомъ. Марков. 151.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЛУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЛУН"
Гирмотати, -мочу, -тиш, гл. Стучать, гремѣть, грохотать. Вх. Лем. 403.
Досхну́ти Cм. досихати.
Засині́ти, -ні́ю, -єш, гл. Засинѣть. Засиніли понад Дніпром високі могили. Шевч. 30.
Поприкипати, -па́ю, -єш, гл. То-же, что и прикипіти, но во множествѣ. Ми так і поприкипали на місті. МВ. І. 70.
Поріб, -робу, м. Утокъ. Желех. Гол. Од. 37, 40.
Совганка, -ки, ж. = сковзалка. Вх. Зн. 65.
Стережений, -а, -е. Осторожный. Стереженого Бог стереже. Ном. № 4296.
Фраїрка, -ки, ж. Возлюбленная, невѣста. Гол. III. 120. Ум. фраїрочка. Моя фраїрочка.... мене любила. Гол. І. 150.
Швайкуватий, -а, -е. = швайковитий.
Широкогіллястий, -а, -е. Развѣсистый. Широкогілляста груша. Левиц. І. 288.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИЛУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.