Весілля, -ля, с. Свадьба. Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. Загоїться, поки весілля скоїться. відбути, відгуляти весілля. Сыграть, отпраздновать свадьбу. весіллям называются и вообще всѣ участники свадьбы: весілля йде до молодої. Ум. весіленько, весіллячко. Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. 93. Яке ж твоє весіллячко смутне-невеселе.
Віддалі нар. = віддалік. Я став собі оддалі і дивлюся, що то він робитиме.
Геній, -нія, м. Геній. Не чути в його словах дихання генія.
Завива́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. зави́ти, -ви́ю, -єш, гл. Завывать, завыть. Завив як вовк. По козакові вовченьки завили. Сердитий вітер завива.
Запорядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать распоряжаться.
Зловити, -влю́, -виш, гл. Поймать. Зловив зайця за хвіст. Та зловили Морозенка, рученьки зв'язали. Ходімо, я зловлю гусочку.
Мняку́шка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. Ум. м'якушечка и мнянушечка.
Сторичний, -а, -е. Сторицею, во сто разъ большій. За один старий клас, у другий літній час, сторичний дасть плід.
Тачечка, -ки, ж. Ум. отъ тачка.
Цнотливий, -а, -е. 1) Добродѣтельный. Був прискорбен, як той колишній цнотливий багач. 2) Цѣломудренный. Гей, музо, панночко цнотлива, ходи до мене. І воза не возила, та двір украсила (кажуть про дівку, що вийшла цнотливою).
