Гладкий, -а, -е. 1) Гладкій, ровный. Скоро їх Бог скарає на гладкій дорозі. 2) О посудѣ: одноцвѣтный. 3) Жирный, полный, толстый. Чому козак гладкий? Наївсь, заснув, та й нема гадки. Гладкий аж шкура тріщить. Ум. гладенький, гладесенький. Сравн. степ. гладший.
Клуб, -ба, м.
1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом.
2) мн. Бедра (у скота).
Лязу́рок, -рка, м. Синька.
Очухатися, -хаюся, -єшся, гл. Обтереться, стереться.
Понапліскувати, -кую, -єш, гл. Наплескать (во многихъ мѣстахъ).
Премудро нар. Премудро, очень мудро. Зробив єси премудро.
Приторкувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, гл. = приторкати, -ся. Та обливай водою, та примощуй ногою.
Сквирк, -ку, м. Плачъ, хныканье.
Сховище, -ща, с. Убѣжище, мѣсто, гдѣ прячутся. Із сховища свого виходить вітер.
Чудородія, -дії, ж. = чудасія.
