Байдужливо нар. = байдужно. Байдужливо прийняла вдова вмову дурневу, — не виявляла вона ніколи ні радощів, ні смутку. Вона й привіталася, і снідання подала, і щось промовила, і про щось поспитала, і глянула, і подякувала, та усе наче недбайливо, якось байдужливо.
Білогрудий, -а, -е. Имѣющій бѣлую грудь, бѣлогрудый. Ум. білогруденький.
Боязький, боязько. Cм. боязкий, боязко.
Ковть! меж., выражающее глотаніе.
Настачати, -ча́ю, -єш, сов. в. настачити, -чу, -чиш, гл. Припасать, припасти, приготовлять, приготовить, доставлять, доставить вдоволь. Усе то настачили... ніженські міщане. По десять разів на день їси і хліба тобі не настачиш! Не настачуть мої руки на трьох дітей і на його. — Чого чорт плаче? — Що панам людей не настаче.
Оплентати, -таю, -єш, гл.
1) Опутать.
2) Сожрать. Оплентав вовк твою кобилу. Оплентали б тебе собаки.
Перестругати Cм. перестругувати.
Поскреготати, -чу́, -чеш, гл. Поскрежетать.
Рана, -ни, ж. Рана. Од милого пана не болить і рана. Рана загоїться, але зле слово ніколи. Ум. ранка, ранонька, райочка. Ой хто ж тобі раноньки промиє?
Розронити, -ню, -ниш, гл. Разогнать. Де орду вгоню, там ю розроню.
