Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гинкий

Гинкий, -а, -е. Легко сгибающійся, гнущійся. Гинкі цвяхи, забити не мож,— як з олива ніби. Каменец. у. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИНКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИНКИЙ"
Азбуко́вий, -а, -е. Азбучный. Шейк.
Жни́во, -ва, с. Жатва. Ой вже ж бо ми біле личко запалили, ой ходячи ранесенько та на жнива. Чуб. III. 251.
Зав'Яли́ти, -лю, -лиш, гл. = зв'ялити. Не зав'ялив би свої літа молодії, як тепер в'ялить. О. 1862. X. 13.
Злюлятися, -ляюся, -єшся, гл. Напиться пьянымъ. На радощах так злюлявся, аж очі заплющив. Подольск. г.
Зять, -тя, м. Зять. Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. Мет. 72. Ум. зя́тенько, зя́течок. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Грин. III. 485.
Кімлицький, -а, -е. Калмыцкій. до кімли́цьких заговін ждати. Никогда не дождаться. Ном. № 5633.
Повозитоньки гл. ум. отъ повозити. Наставляв копок, як на небі зорок; наставляв стогів на чотирі рогів. Чим же тоє повозитойки? Тими волами, як соколами. Чуб. III. 386.
Погарь Мѣсто, на которомъ сожженъ лѣсъ. Вх. Зн. 21.
Роззути, -ся. Cм. роззувати, -ся.
Упродовж нар. Вдоль. Стіл з росколиною упродовж. МВ. ІІ. 67. Улиця упродовж людьми заступилася. МВ. (О. 1862. І. 101).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИНКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.