Ба́ба, -би, ж. 1) Женщина, баба (нѣсколько пренебрежительно). Де баб сім, там торг зовсім. В баби язик — як лопатень. Господи, благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці. 2) Старуха. Сто баб — сто немочей. Возрадуються дітки маленькі і баби старенькі. Як був собі дід та баба, та була у їх курочка. Нехай він знає, як лаяти старих бабів. Общепринятая формы сельской вѣжливости требуютъ каждую старуху называть бабою, но это обязательно только для лицъ, которыя лѣтами гораздо моложе старухи, къ которой обращаются. 3) Бабка, бабушка, мать отца или матери. 4) Повивальная бабка, акушерка; чаще съ эпитетомъ: ба́ба-сповиту́ха, ба́ба-пупорі́зка. 5) Нищая. Баба в торбу візьме (пугаютъ дѣтей). 6) Знахарка. Порадились між собою, казали (до хворої) бабу привести. Прийшла старенька бабуся, аж біла; роспиталась, подивилась, та й похитала головою: «Дитино моя нещаслива»! каже, — «твій вік уже недовгий». 7. Як Бог поможе, то й баба поможе. Сто баб — сто лік. 7) Ба́ба-яга́. Cм. яга. 8) Ди́ка ба́ба = Літавиця. Літавиця називаєся також перелестниця або дика баба. 9) Кіці (ку́ці, ку́ца, ціці)-баба. Игра въ жмурки вообще, а въ частности тотъ изъ играющихъ, который, съ завязанными глазами, долженъ ловить другихъ. 10) Тісна́ ба́ба, кісна́ ба́ба. Преимущественно дѣтская игра, въ которой сидящіе на краяхъ скамьи начинаютъ тѣснить внутри сидящихъ къ срединѣ ея. т. ч. тѣ оказываются какъ бы въ тискахъ. 11) Ба́бу перево́зити. Дѣтская игра: бросаютъ камешки или черепки такъ, чтобы они пошли по водѣ рикошетомъ; сколько камень или черепокъ сдѣлалъ скачковъ, столько бросавшій перевіз баб. 12) Каменный истуканъ, находимый въ степи, большею частью на курганахъ. 13) Истуканъ, слѣпленный изъ снѣгу. Качати бабу з снігу. 14) Высокій конусообразный сугробъ, бугоръ снѣга. Вулиці забиті, заметені; по дворах, врівень з хатами, стоять страшенні снігові баби, — і тільки вітер куйовдить їх гострі голови. 15) Колода, чурбанъ съ рукоятями для вбиванія свай или утрамбовки земли. Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі. 16) Пучекъ сѣна, который кладется подъ столъ на сочельникъ. 17) Въ кро́снах то-же, что сука въ варстаті. Cм. навій. 18) Большой шарообразный комокъ горшечной глины, образованный для перевозки глины съ мѣста добыванія въ мастерскую горшечника. 19) Родъ кушанья, испеченнаго изъ кукурузнаго тѣста, солонины, масла, яицъ и пр. 20) Ба́ба-шарпани́на. Родъ постной ба́би (см. 19) изъ пшеничнаго тѣста, рыбы, коноплянаго масла и пр. 21) Родъ пасхи. Хазяїновита хазяйка (напече)... пасок і всякої всячини: пани і панійки, папушники там, баби, пундики. 22) Птица пеликанъ, Pelecanus crispus. Съ измѣн. удар.: баба́. 23) = Соя, Corvus glandarius. 24) = Бабець. 25) Родъ грибовъ: agaricus procerus. Морд. 26) Родъ большихъ грушъ. 27) мн. Баби́. Созвѣздіе Плеядъ. Ум. Ба́бка (см.), ба́бонька, ба́бойка (галиц.), ба́бочка, бабу́ня, бабу́нечка, бабу́ся, бабу́сенька, бабу́сечка, ба́бця. За исключеніемъ ба́бки и ба́бочки, всѣ остальныя употребляются преимущественно: въ знач. 3-мъ какъ ласкательныя имена, даваемыя внуками бубушкѣ, также когда говорятъ вообще старухѣ (знач. 2) съ симпатіей къ ней; въ 4 — 6 значеніяхъ употребляются главнымъ образомъ какъ слова обращенія. Добре вам, бабуню, було тут жити. Чи вже ж отсе, бабуню, Чаплі? — спитала Маруся у однієї старої баби. Одна буде та й за кумочку, друга буде за бабунечку. Взяла зіллє, поклонилась: Спасибі, бабусю! Прибігла мати, чоловік і ще кілька бабусь. Принесіть мені, бабусю, вишневу квіточку... принесіть, бабусенько! Як поїхав королевич до бабусеньки: «Бабусенько, голубонько, одгадай сей сон!» Ой бабусю — бабусечко, що будеш робити? Як приїде дід із лісу — буде бабку бити. Ба́бка и ба́бочка употребляются по отношенію какъ къ молодымъ, такъ и старымъ женщинамъ; послѣднее — ласкательное. Ув. Бабе́га, баби́сько, ба́бище.
Баби́сько, -ка, с. Ув. отъ ба́ба.
Духови́на, -ни, ж. Незамерзающее мѣсто на прудѣ или на рѣкѣ.
Животи́ння, -ня, с. Внутренности. З дині треба викинути животиння.
Качер, -ра, м. = качур.
Коновой, -вою, м. = конвой. Як піду я у чужу країну, — коновоєм приведуть.
Назу́стріч нар. Навстрѣчу. А москалі їй назустріч, як один верхами.
Посміятися, -сміюся, -єшся, гл. Посмѣяться. Ти думаєш, дурню, що підеш вінчаться, а я з тебе, дурню, аби посміяться.
Посуміти, -мі́ю, -єш, гл. Опечалиться. Невістка смутная ходить, і діти навіть посуміли.
Свист, -ту, м. 1) Свистъ. (Змій) своїм свистом за 40 верстов людей побивав. Коли вже ви перестанете того свисту? 3) піти у свист. Сбѣжать, пойти въ бѣга. Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист. 3) = цвист.
