Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гинкий

Гинкий, -а, -е. Легко сгибающійся, гнущійся. Гинкі цвяхи, забити не мож,— як з олива ніби. Каменец. у. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИНКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИНКИЙ"
Безвільний, -а, -е. Угнетенный, лишенный свободы.
Відпаювати, -паюю, -єш, гл. Отдѣлить.
Гарликати, -каю, -єш, гл. Плохо пѣть. Вх. Лем. 402.
Ду́рень, -рня, м. 1) Дуракъ. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Ном. № 6155. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Чуб. V. 1114. Хто скаже: «дурню», на того буде огонь пекельний. Єв. Мт. V. 22. уманьський ду́рень. Человѣкъ ссбѣ на умѣ. Уманьський дурень: з чужого воза бере та на свій кладе. Посл. з ду́рнем зчепи́тись, — ду́рнем зроби́тись. Съ дуракомъ свяжись, — самъ дуракомъ будешь. Ном. № 6170. 2) Дурачки, родъ игры въ карты; разновидности: про́стий ду́рень, неві́рний, підкидни́й. КС. 1887. VI. 465.
Завірю́шливий, -а, -е. Вьюжный. Желех.
Навміру́ще нар. Ha смерть. Так йому вже навміруще і йшлось.
Нахварбувати, -бую, -єш, гл. Накрасить.
Посиніти, -нію, -єш, гл. Посинѣть. Посинів, як той пуп. Ном. № 654.  
Приземний, -а, -е. = приземкуватий 1. Низенька приземна травиця. Мир. ХРВ. 50.
Чапленя, -няти, с. Птенецъ цапли. Ум. чапленя́тко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИНКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.