Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гидючий

Гидючий, -а, -е. Отвратительно гадкій. отвратительно мерзкій, крайне плохой. Таке гидюче, що й глянути на його не хочеться. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИДЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИДЮЧИЙ"
Вісний, -а, -е. Осевой. вісний ніж. = вісник. Желех. Шух. І. 249.
Дзюр I, -ра, м. Ключъ, источникъ.
Допива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Ном. № 11449. Чом ви.... пива не допиваєте? ЗОЮР. І. 224. 2) Пить сколько хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипляла? Чуб. V. 928. Сама не ззість і не доп'є, — його нагодує. Шевч. 105.
Запра́вити, -ся. Cм. заправляти, -ся.
На́вись, -сі, ж. = навис.
Писулька, -ки, ж. 1) Записка, письмецо. Писулька до мого братухи. О. 1862. X. 31. 2) У горшечниковъ: палочка въ толщину гусинаго пера, съ двумя острыми кончиками вилочкой, для проведенія двойныхъ углубленныхъ линій (при раскрашиваніи посуды). Вас. 183.
Пищок, -щка, м. Часть чубука, которую берутъ въ ротъ. Шух. І. 277.
Повиживати, -ва́ю, -єш, гл. Остаться въ живыхъ (о многихъ).
Пуголовиця, -ці, ж. = пуголовок. Вх. Пч. II. 17.
Ходуні, ходусі, гл. Дѣтск. ходить. Ум. ходусеньки. А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. Мет. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИДЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.