Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гидючий

Гидючий, -а, -е. Отвратительно гадкій. отвратительно мерзкій, крайне плохой. Таке гидюче, що й глянути на його не хочеться. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИДЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИДЮЧИЙ"
Відзаддя, -дя, с. Мякина. Желех. Ум. відзаддячко. Що ж она діє? Золото пряде. Ходім до неї колядувати, ой чей же нам дасть по колядочці, по колядочці, хоть відзаддячко, хоть відзаддячко, хоть відпрядочки. Гол. IV. 31.
Загу́тати, -таю, -єш, гл. 1) Ошеломить, оглушить. Желех. 2) Укротить, угомонить. Желех.
Зарі́за, -зи, заріза́ка, -ки, м. Убійца, людорѣзъ, рѣзникъ. Піймали одного зарізу. Котл. Ен. V. 54. Заюшився мазкою, мов лютий зарізака.
Заслони́ти, -ся. Cм. заслоняти, -ся.
Лі́гвище, -ща, с. = лігвиско. Желех.
Позагилювати, -люю, -єш, гл. Забросить мячи, ударяя палкою.
Похмарно нар. Пасмурно. Міусск. окр.
Сухітка, -ки, ж. Ум. отъ сухота.
Тандитник, -ка, м. Ветошникъ, старьевщикъ. Шейк.
Хлопчичок, -чка, м. Ум. отъ хлопець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИДЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.