Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гикало

Гикало, -ла, м. = гикавець. Вх. Зн. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИКАЛО"
Вироблювати, -люю, -єш, гл. = виробляти. О. 1861. IX. 179.
Відбороняти, -няю, -єш, сов. в. відборони́ти, -ню́, -ниш, гл. Оборонить, защитить. Ну, спасибі, дядьку, що ти мене 'д смерти відборонив, відбороню і я тебе. Рудч. Ск. І. 71.
Відмолочувати, -чую, -єш, сов. в. відмолотити, -чу, -тиш, гл. Отмолачивать, отмолотить, отработать молотьбой.
Жирню́чий, -а, -е. Очень жирный. Жирнючі та слиняві губи. Мир. Пов. II. 66.
Жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя
Здира́тися, -ра́юся, -єшся, гл. = здератися.
Навле́жачки нар. Лежа, въ лежачемъ положеніи.
Пакут, -та, м. Пучекъ, связка. Мнж. 188.
Посвящення, -ня, с. = посвячіння. Кв.
Розмовонька, розмовочка, -ки, ж. Ум. отъ розмова.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.