Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гил

Гил, а гил! меж., которымъ прогоняютъ гусятъ. Kolb. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЛ"
Ар'я́ниця, -ці, ж. Боченокъ для кислаго козьяго молока. 1862. Кух. V. 36.
Випнути, -ся. Cм. випинати, -ся.
Зажалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Пожалѣть. Не зажалієш батька в наймах. Мир. ХРВ. 343.
Змилоститися, -щуся, -стишся, гл. = змилосердитися. Стали тоді люде Бога просить, щоб послав на їх лучче смерть. Тоді Бог змилостився і послав на їх смерть з косою. Драг. 2.
Карапуз, -за, м. Карапузикъ. Діток сплодив двойко: карапузика хлопчика та скверуху дівчинку. К. ЧР.
Кателичий, -а, -е. = католицький.
Одна Cм. один.
Підпомога, -ги, ж. Помощь; подспорье, поддержка. К. Кр. 35. Веде орду велику, многу рутульцеві на підпомогу. Котл. Ен. IV. 69.
Поліж, -жу, м.? Траву на поліж косити. Вх. Зн. 52.
Пообсміювати, -юю, -єш, гл. Осмѣять (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.