Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гетьманша

Гетьманша, -ші, ж. Жена гетмана. Шевч. 144. К. ЧР. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕТЬМАНША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕТЬМАНША"
Дави́на, -ни, ж. = Давнина. Ум. Дави́ночка. Я собі ізгадаю давню давиночку. Гол. ІІІ. 385.
Довбти́, -бу́, -бе́ш, гл. = Довбати. Нужда і камінь довбе. Ном. № 9770.
Доста́чування Cм. достачання.
Ду́диця, -ці, ж. 1) Соломинка изъ пшеницы или ржи для плетенія шляпъ. Уман. у. 2) мн. = дуди. Гол. Од. 20, 57.
Ми́ркання, -ня, с. 1) Бормотаніе. 2) Ропотъ. К. ЦН. 259. 3) Попрошайничество.
Найгра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Поиграть. Рудч. Ск. І. 76.
Оборонити, -ся. Cм. обороняти, -ся.  
Ошахрати, -ра́ю, -єш, гл. = обшахрати. О. 1861. VI. 76. Мислить все когось ошахрать. О. 1861. VI. 75.
Перецмокати, -каю, -єш, гл. Перестать чмокать.
Реньґорт, -та, м. Подпруга. Накинь осю дергу на гнідого та й підтягни реньґортом. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕТЬМАНША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.