Ведмедник, -ка, м. Вожатый медвѣдей.
Відтерати, -раю, -єш, сов. в. відтерти, відітру, -реш, гл. Оттирать, оттереть.
Гі I сз. = II. Ге. Скулився, стулився, гі пес.
Дощ, -щу́, м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Мокрий дощу не боїться. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? дощ аж пи́щить, дощ як відром іллє́, дощ як з ко́новки. Сильный дождь. дощ — як крізь си́то. Мелкій дождь. ку́рячий дощ, з со́нцем дощ, свинячий дощ, сліпи́й дощ. Дождь сквозь солнце. Ум. до́щик, до́щичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ув. дощи́ще.
Зшиток, -тку, м. Тетрадь.
Лю́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Баюкать. Люляю, люляю, поб'ю котка, полаю. 2) Спать (о дѣтяхъ). А Савиха молоденька дитину колише: «Ой люляй, люляй, вродливий синочку!».
Порхавка, -ки, ж.
1) Bufo, жаба.
2) Раст. Licoperdon bovista.
Роскошкати, -каю, -єш, гл. Взъерошить.
Самодруг, -гого, м. Вдвоемъ пребывающій, самодругъ.
Хісен, -сна, м. = хосен. Який мені з того хісен?
