Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гирсувати

Гирсувати, -сую, -єш, гл. Царапать, чертить. Хлопці гвіздком погирсували піч. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИРСУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИРСУВАТИ"
Дозволі́ння, -ня, с. = Дозвіл. Левиц. І. 310. За господським дозволінням, за риб'ячим приказанням, щоб було гризище, кісілище і бухан хліба. Рудч. Ск. II. 86.
Загра́ти Cм. загравати.
Латянка, -ки, ж. Одежда съ заплатами. У нас світилка-панянка, у неї сорочка латянка, буяри крали, латали і в світилки прибрали. Мил. 155.
Побродити, -джу, -диш, гл. 1) Походить въ бродъ. Побродила по воді. Кв. 2) Отправиться бродить, уйти изъ дому. Сама сь дівка побродила, що сь козака полюбила. Гол. I. 121. 3) Потоптать, бродя. Походжено та поброджено вороними кіньми, то ж ходила, побродила журавочка з дітьми. Чуб. V. 52. Не жаль мені тої травиці, що її побродила, тільки жаль мені свого пір'ячка, що його поронила. Рк. Макс.
Поїсти Cм. поїдати.
Прискаком нар. Урывками. Прискаком шила, бо ніколи добре сісти. Черниг. у.
Росити, -шу́, си́ш, гл. Орошать. Дощик траву росить. Н. п. По що росиш личко своє гіркою сльозою? Млак. 20. Росять дрібно сльози її обличчя молоде. МВ. (О. 1862. І. 73).
Сурганити, -ню, -ниш, гл. Шуточно: прясть. Було не савити, не варварити, та на сорочку сурганити. Ном. № 4007.
Угроватий, -а, -е. = вугроватий.
Чля нар. Прилично. Що кому чля. Ном. № 13912.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИРСУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.