Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гицель

Гицель, -целя, и -цля, м. Занимающійся истребленіемъ собакъ. Бранное слово. Лихо мамі твоїй, гицлю! Рудая. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЦЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЦЕЛЬ"
Вовча, -ча́ти, с. Волченокъ. Рудч. Ск. І. 12L.
Доброді́яти, -ді́ю, -єш, гл. Благодѣтельствовать.
Квітнючий, -а, -е. Цвѣтущій.
Кокорудка, -ки, ж. Шишка (сосн. и пр.) Вх. Уг. 245.
Кордован, -ну, м. 1) Сафьянъ, козловая кожа. 2) Сафьянный сапогъ. Гол. Од. 75, 80. Купив чижми-кордовани. Я ся в чижми та обую. Гол. II. 551.
Поодж.. Cм. повідж..
Похмурий, -а, -е. Угрюмый.
Початок, -тку, м. Начало. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388.
Серм'яжина, -ни, ж. 1) = серм'яга. Серм'яжина по коліна — дівчата сміються. Н. п. 2) Домашняго издѣлія сукно, изъ котораго шьются сермяги. Гол. Од. 55.
Струпкий, -а, -е. О пути: покрытый замерзшею грязью, кочковатый. Струпка дорога, бо кал замерз погружений. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИЦЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.