Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гикавий

Гикавий, -а, -е. Заикающійся. Камен. у. Вх. Зн. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИКАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИКАВИЙ"
Болотянок, -нка, м. Раст. Caltha palustris, курослѣпъ болотный. Конст. у.
Догледа́ти, догле́діти = Доглядати, доглядіти. Стор. І. 258. Вона і зробить усе і догледить усього. МВ. ІІ. 19. Або ти не мав часу догледіти? Н. Вол. у.
Дряпли́вий, -а, -е. = дряпучий.
Коління, -ня, с. соб. Колѣни. На коління падають, владиці Богу честь дають. Чуб.
Коло́дник, -ка, м. Арестантъ. Посадив Іосифа в темницю, де сиділи царські колодники. Опат. 62.
Облесливість, -вости, ж. Льстивость. Желех.
Обшкрябати, -баю, -єш, гл. Обскресть.
Свислі, -лів, мн. Нижній конецъ плавної сітки. Вас. 188.
Сполоти, -лю́, -леш, гл. Сполоть.
Шкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Прихрамывать. Чуб. II. 283.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИКАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.