Викрашати, -шаю, -єш, сов. в. викрасити, -шу, -сиш, гл. 1) — себе. Рисоваться, порисоваться, похвастать. Їде (поштарь) і свистить: купив за п'ятака свистик і свистить — хотів себе викрасити, що, бач, і він свистить. 2) Только сов. в. = ви́валашати. Корназ не викрашений.
Волосувати, -сую, -єш, гл. Таскать за волосы. Він так мене волосував, що й на голові нічого не лишилось.
Гри́цки, -ків, м. мн. раст. Circium canum.
Запри́духа, -хи, ж. Очень крѣпкій табакъ.
Златоско́ваний, -а, -е. Выкованный изъ золота. Златоскована сурма.
Кермецький, -а, -е. Относящійся къ кермеку. Сей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької.
Лю́доньки, -ків, мн. ум. отъ люде.
Поперетоплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перетопити, но во множествѣ.
Приостанок, -нку, м. Конецъ, окончаніе. Що це він на приостанку росказував?
Уходини, -дин, ж.
1) Входъ.
2) = ухідчини.
3) = уводини 1. Чиї родини, а наші уходини.
