Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Вичварювати, -рюю, -єш, гл. = витівати. Було вичварує да видумує.
Відгукнутися Cм. відгукуватися.
Кричма нар. Крича.
Повідлічувати, -чую, -єш, гл. Отсчитать (во множествѣ).
Призба, -би, ж. Заваленка.
Путивка, -ки, ж. Сортъ яблокъ. Ум. пути́вочка. Парис, Приямове дитятко, путивочку Венері дав.
Свобода, -ди, ж. Свобода. Чи треба там непогоди, де єсть щастя і свобода.
Украсивий, -а, -е. Изукрашенный? Зброя моя украсивая, доленька моя нещасливая.
Умислити Cм. умишляти.
