Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гирчати

Гирчати, -чу, -чиш, гл. = гарчати. Рудч. Ск. ІІ. 174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИРЧАТИ"
Бутвиння, -ня, с. Зелень, которую кладуть въ борщъ: петрушка, лукъ, укропъ и пр. Св. Л. 5.
Ґоспода́рський, -а, -е = Господарський. Жид з гиндлю жиє. Він до ґосподарської роботи це вдалий. ЕЗ. V. 200.
Дво́рик, -ка, м. Ум. отъ двір.
Доща́ний, -а, -е. Досчатый. Павлогр. у. Дощана крита. О. 1862. І. 76.
Дощува́тий, -а, -е. Дождливый. Дощувате літо. Черк. у.
Нави́діти II, -джу, -диш, гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. А в печі пироги кипіли, а його очі навиділи. Чуб. III. 425.
Поляшитися, -шуся, -шишся, гл. Ополячиться.
П'ятнадцять, -тьо́х числ. Пятнадцать.
Хирлявий, -а, -е. = хирний 1 = хирлявий 1. Вх. Зн. 76.
Чке-чке-чкоу! меж. Зовъ свиней. Радомысл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.