Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гидити 2

Гидити 2, -джу, -диш, гл. Пачкать, марать; переносно: безчестить. Вона мене гидить, а я в тому не вісна. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИДИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИДИТИ 2"
Виторопитися, -плюся, -пишся, гл. Вытаращить глаза.
Запи́тувати, -тую, -єш, сов. в. запитати, -ті́ю, -єш, гл. Спрашивать, спросить. Прийшли, запитуємо попа — що візьме за вінчання. Г. Барв. 183. Запитай, матінко, усіх нас, де твоє дитятко бувало. Мет. 171.
Мокру́ха, -хи, ж. Водка.
Потяжко нар. Тяжеловато. Н. Вол. у.
Признатися Cм. признаватися.
Псалтирник, -ка, м. Учащійся псалтыри.
Розвидняти, -няє, сов. в. розвидніти, -ніє, гл. безл. Свѣтать, разсвѣсть. А як стало розвидняти, пішов єм глядати. Гол. І. 196. Тільки розвидніло, — узяв своїх хортів і пішов. Рудч. Ск. І. 136.
Ряжка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа. Канев. у. Полт. у. Черниг. у.
Сорочини, -чин, ж. = сороковини.
Царенко, -ка, м. Царевичъ. ЗОЮР. II. 49. Мнж. 25. Як його (царя) не було дома. — народились царенко і царівна. Рудч. Ск. І. 116.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИДИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.