Бездушний, -а, -е. Неодушевленный, бездыханный, безжизненный. Я ж мов дерево бездушне, мов глухий не чую. І Ремула по лобу хвись! Хвастун бездушний повалився.
Гости́нець, -нця, м. 1) Подарокъ, презентъ, гостинець. Так і гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. Якого ти мені, тату, гостинця купив? 2) Большая дорога, столбовая дорога. Гостинцем буде їхати губернатор. По під Камінець збитий гостинець; там військо стоїть, ладу не знає. Аж тут два люде гостинцем їдуть. 3) Корчма. Підемо го пропити до нового гостинце, за червоне винце. Ум. Гости́нчик, гости́нчичок (только въ 1-мъ значеніи). Ой приїхав мій миленький з дороги, привіз мені гостинчик дорогий.
Кабатиня, -ня, с. соб. Солдатская одежда.
Кобзарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть кобзаре́м.
Листопа́д, -ду, м. 1) Время опаденія листьевъ съ деревьевъ. На листопаді родивсь десь твій чоловік, що такий поганий. 2) Мѣсяцъ октябрь. Въ такомъ значеніи употр. издавна, — напр. въ четвероевангелія 1144 г. Мць октябрь рекомий листопад. То-же въ новой литературѣ: , Такъ-же въ календаряхъ: Галичане употребляютъ это слово для обозначенія мѣсяца ноября.
Настовбурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина.
Пообводити, -джу, -диш, гл. Обвести (во множествѣ). Вікна... червоною глиною пообводили.
Поцілунок, -нку, м. Поцѣлуй.
Приверзтися, -зуся, -зешся, гл. Примерещиться, пригрезиться. Чого у сні не приверзеться.
Храмина, -ни, ж. Постройка, храмина. Млин — чесна храмина.
